Це наче на війні...командир віддав тобі наказ, ти, як його підлеглий, вірний солдат, змушений сумлінно виконати його. Проте командир може бути не завжи у пеклі бою, віддаючи той наказ, лише солдатові відомо "як його потрібно виконати", тому іноді, варто дещо оступитись, піти лівою стежкою і зберегти життя багатьом, ніж правою, і втратити багатьох. Сподіваюсь зрозуміло...до чого я веду.

Дуже гарні відповіді протягом усієї заявки. Гадаю, не помилюсь, якщо скажу ЗА.

Как ты себя ощущаешь во время битвы ?

Під час битви я себе відчуваю в міру спокійним та лояльним, зосередженим та поступальним, проте коли битва набирає значних масштабів проявляеться у повній мірі почуття відповідальності не лише за свої дії, але і за дії союзників, тому що ми, немов одна команда і вчинок кожного - це її репутація.

Однажды мне задали один вопрос. Щас я хочу задать его тебе:
Представь, что ты командующий большой битвой. Получилось так, что зажаты 200 слдат и 10 Джедаев в разных сторонах. Резервных сил у тебя хватит только на то, чтоб спасти одну из групп. Кого и почему ты будешь спасать?

На війні зазвичай буває 2 типи головнокомандувачів:
- так звані "м`ясники" - котрим життя особового складу не відіграє передову роль і їм начхати на жертви аби досягнути основну мету.
- та командуючі, для котрих життя підлеглого - на рівні з власним, котрий знає ім`я ледь не кожного солдата в свому підрозділі.
Особисто себе я м`ясником не вважаю, і Всевишнім себе не бачу також, що б вирішувати кого врятувати, хто заслуговує на життя, а хто ні. Я б розділив резерв на 2 частини, одну частину відправив би на допомогу джедаям, іншу - солдатам і сам, особисто вирушивби з другою группою на допомогу 200ам. І нехай доля та майстерність вирішить, кому слід вижити, а кому ні. Краще вмерти самому поруч зі своїми людьми у пеклі бою, ніж займатись "Божественними виборами".

Ну и так все погибли и потери получились колосальными, противник выиграл битву, и возможно, войну.
Придется сделать выбор, но какой ?

Тоді мій вибір пав би на солдат (якщо то живі солдати, а не клони, котрі бездумно виконують команди) тому що життя 200 важливіше, але якщо то все ж таки клони, мій вибір пав би на сторону джедаїв, хоча їх і меньше в 20 разів, їх мудрість та вміння куди більш знадобляться у подальшій війні, ніш 200 клонів.

Хорошо) Но все же расскажи мне еще про клонов - кто они, что они и тд...)

Клонів вирощували по прототипу ДНК Мандалоріанця Джанго Фетта на планеті Каміно з характерною зміною у "підсвідомості" щодо безпрецедентного виконання наказів. Тобто, як я вже казав, вони були ідеальними "машинами" в тілах, котрі вірно та непоступно виконували накази командування. Доволі умілі та результативні бійці, котрі славно демонстрували себе на полі бою. Хоча і були вони вирощені в пробірках, проте не були клони настільки схожими в своїх вчинках, в них ніби існувала власна кульутра і в кожного вона по своєму була індивідуальною.

Хорошие ответы, видно что ты думаешь и стремишься попасть в Орден. Я за!

Ти вільний у своєму виборі, але від мене як магістра Ордену отримуєш рекомендацію стати джедаєм-консулом. Втім, прислухайся до Сили, і правильний вибір підкаже тобі лише вона.
Отже.
Я радий вітати тебе серед нашого братерства. Неси світло у серці і прозорість у думках.
Тебе прийнято, вітаю)