І все таки мене дивують твої відповіді. З одного боку ти захищаєш життя злочинця, а з іншого - холоднокровно позбавляєш життя солдата, причому не тільки противника, а й СВОГО. Як же можна тобі довіряти у такому випадку? Хто піде з тобою у бій, знаючи, що ти скоріше доб'єш пораненого замість спроби його врятувати? Чи можна тобі доручати важливі справи, якщо ти навряд чи зможеш прийняти надзвичайно важке, але правильне рішення?