Після довгих подорожей, маленький корабель рухався по координатах, які Зіпс побачив на запрошенні. Досить таке цікаве запрошення, і пергамент на дотик був таким, що раніше, такого не відчував і не бачив.Спочатку до нього відносився з обережністю, хто ж його знає, що то може бути. Лишила його прекрасна дівчина... Здається була вдягнута в одяг чорного кольору і з розовими хрестами на ньому,і те що додавало шарму цій дівчині, це великі гарні,пишні, які визирали з під одягу брови.Подумав було, що це галюнікі від алкоголю, але на наступний ранок зрозумів що це насправді. Десь він це все бачив. Угу, ееггее, згадав, такі пергаменти із запрошенням з хрестом по середині отримували також і магістри ордену. Як то їх називають цю таємну організацію, яка бореться за свободу. Зіпс показав пальцем в гору, і сказав: "Згадав, їх називають Культ смерті", правда у них є багато і інших імен, але пам'ятаю лиш це. Ну що ж, в дорогу.
По прибутті на планету, пілот спустився на землю, озирнувся кругом, потопав у сторону, там де мали б бути "ворота". Відчуття були напружені, мурашки побігли по-шкірі, можу поклястися, що за мною хтось слідкує - це неабияк дратує. Було щось тут таке, чого не можна було пояснити словами, а вот емоції і інстинкти ніби все бачили. Нарешті добрався до пункту призначення, але по дорозі вступив у щось дуже липке і огидне, і перед воротами, подивився навкруги ще раз, щоб знати чи дійсно ніхто не пілдглядає, і витер свій чобіт у якусь невідому рослину. Закінчивши свої справи, він став перед воротами і пред'явив своє запрошення.