Я ознакомился с Правилами Поведения на Игровых Серверах, Правилами для кланов и Конституцией Республики

Ім’я: Ральф Адама
Вік: 23
Раса: Людина
Рідна планета: Татуїн

=======================================================================

Можна глянути в архівах Ордену, якщо вона ще там збереглася, якщо ні:

Перші проблиски свідомості... Пісок, пісок, пісок... і два червоних світила, що час від часу нагадували очі містичного дракона, особливо, коли все навколо рухалося й вертілося під час численних піщаних бур, створюючи справжню фантасамагорію.
Потім була ферма, перші знайомства, перші друзі і вороги. Татуїн, як губка, вбирав і перемішував усе навколо: контрабандисти, работорговці, воїни, джави, тускени, республіканці, імперці, і, звичайно, відомі в усіх кутках безмежної галактики безстрашні авантюристи – шукачі пригод, яким були виголошено смертні вироки не на одній планеті.
З пам’яті спливає також перша смерть, яку я бачив у житті, бо забрати його в тускена довелося моїй руці. Пізно ввечері ми поверталися з моїм дідом, який опікувався мною (батьків я і не пам’ятаю, бо загинули давно, лише час від часу у сні невиразно, немов у тумані, спливають їхні обличчя) з Мос Ейслі на ферму, коли я почув крик опікуна: ”Бережись! тускени!”.
Потім були постріли, вогні його бластера і крики. Раптом наді мною нависла фігура пустельника... Пам’ятаю лише ту мить, коли мій ніж увійшов у груди нападника. Обличчя його, за звичаєм тускенів закрите, я не бачив – тільки хрипіння і раптово обм’якле тіло. Тоді вперше до мене прийшло відчуття, яке не полишає й досі – глибокий сум. Потім уже перечитуючи численні старовинні фоліанти в нашому домі, я натрапив на слова одного із древніх мудреців, які запам’ятав на все життя. «Ти можеш створювати нове життя?» – запитав він свого учня, – ні, тоді не поспішай його забирати в інших». І тоді ж уперше з’явилося невідоме відчуття, яке дивним чином зацікавило мого опікуна, і про що він неодноразово мене розпитував.
Дід мій був дивною особистістю. Хороший фермер, торговець, він знав все і про всіх на Татуїні, а проте і поставою, і своїми навичками нагадував справжнього воїна. Про своє минуле він ніколи не розповідав, мотивуючи тим, що воно стерте пісками пустелі. Пам’ятаю його самотню постать, коли він проводжав мене в мандри. «Тут тобі більше робити нічого, – вимовив він, – останні чутки про твоїх батьків були з Коррібану, вирушай туди. Доля, а може, Сила відведе тебе, куди слід». Не зрозумівши тоді до кінця опікунових слів, я, повний сил і завзятості, сів у зореліт.

Решту історії можна переглянути >>>тут<<<

========================================================================

Стаж: 2+1/3 галактичних років. Був відомий (або не дуже) під такими псевдонімами: Lanselot, DarthRevan, Zell, Etar Cos, Jawa, Kyle Katarne, Tornado, [Guest]lol, [Guest]Anonymous, Ralf Shumaher – мала частина з тих, яких я ще не забув.

=========================================================================

Орден: Екс-Магістр Ордену джедаїв, екс-командир скваду Last Defence, екс-тренер Акажемії джедаїв.
Анархія: екс-солдат армії, хоча рівні там усі.

==========================================================================

Себе завжди було важко оцінювати, адже я по великому рахунку дуже скромний і завжди боюся переоцінити себе.
До плюсів, думаю, можна занести: добрий, вірний, веселий та комунікабельний (принаймні стараюся таким бути).
Мінуси: імпульсивний, лінивий.

==========================================================================

Так…з чого ж почати? Треба налаштуватися, бо відчуваю, що зараз буде дуже багато тексту. Викладаю все так, як думаю. Я хочу повернутися до Alma Mater. У мене було достатньо часу, аби усвідомити, хто я є насправді. Втрата віри в мене почалася в вересні місяці. І це стосувалося не тільки гри, а й реального життя. Я ставав дедалі імпульсивнішим і вимогливішим до оточуючих. Я був злий на всіх, а в першу чергу сам на себе. В той момент якраз вводилася система мета-звань, що спричинило до обнулення всі звань у Республіці та Імперії. Напевно саме цей момент став ключовим. Я не міг повірити, що мої старання, моя довга дорога від янлінга до майстра, а це 2 роки, могла в один момент так різко обірватися, при тому, що клан я ні разу до того не покидав. Знаєте, у мене є така погана риса – ідеалізовувати все. Звання для мене було ідеалом, престижем, моєю працею, якою я пишався, і не безпідставно. В мені почала накипати лють і я вирішив, що доведу, утру всім носа, що я дійсно та людина, яка має право носити звання майстра. По великому рахунку я піддався Темній стороні сили. І от коли вже настала та мить, коли я знову отримав заслужене – я здався. Я був морально виснажений і тут з'являється такий собі промінець. Мене запросили до Анархії. Так само як і моє звання я ідеалізовував Анархію. Для мене потрапити туди, де в свій час знаходилася легенда Ордену – Big Phill, було чимусь незрозумілим та визначним) Я не думаючи погодився. Я покинув все, я покинув свої обов'язки, як Магістра – я покинув людей, я покинув свій склад (Я ПОКИНУВ СВІЙ СКВАД!!!!) – я підвів тих, хто на мене покладали надію. Я просто пішов. І тоді це мене не хвилювало. Мені було все одно, байдуже. Я був у клані-легенді, ідеалізованому клані! Це було класно…. перших 2 місяці. Далі мене почала гризти совість за скоєне. До того всього, моя власна легенда про Анархію руйнувалася. Я був сліпим. Ось чому ідеалізація – погано(принаймні я собі такий висновок зробив). Згодом я зрозумів, що реально важливо. Не клан, не картинки чи звання, а люди, ті, з ким ти спілкуєшся. Клан – це всього-на-всього символ, річ, яка об’єднює людей-однодумців. Хочу прямо тут дуже сильно подякувати Діролу. Він реально феноменальна людина. Коли я впав у відчай, то він мене підтримав і не дав скотитися. Я подивився по-новому на все, на людей. І все знову ніби стало добре. Я увійшов в гармонію з собою. І треба, щоб знову мене переклинило! Я, знаєте, людина творча, для мене думка – це паралельний світ, при чому ця думка не обов'язково повинна бути моєю. Вона як яд… якщо мені ”вколоти думку”, вона почне роз’їдати мене з середини, навіщувати мене кожен Божий день, кожну секунду і буде бити в моїй голові ударами барабанів. Тоді я зрозумів, що я ніколи не був анархістом. Я – джедай. Не кульбабка, не ситх, не будь-хто інший, а джедай. Повернулося відчуття провини. Мене тягнуло назад, туди, де я маю бути, де мені реальне місце. І я не знав, як це пояснити своїм товаришам. Напевно зіграв страх того, що вони мене не зрозуміють. І я знову імпульсивно вчинив, як негідник, але я не міг по-іншому. Приношу свої величезні вибачення всім анархістам. Хлопці, ви реально круті, але.. так склалося. Я напевно нікому не був так безмежно вдячний, як Вам. Я багато чого усвідомив, знову повернувся в колію. Я маю намір відпрацювати свої погані вчинки і нарешті виконати обіцянки, які я давно дав декільком людям) Все, виклав всю свою думку.

Найбільшим плюсом, на мою думку, в Республіці зараз являється боєздатна армія, яка готова виступити в будь-який момент на захист держави та своїх громадян. Також, наскільки я помітив, досі тримається система Сенату. Це означає, що там засідають дуже відповідальні люди і,думаю, що це теж можна віднести до його плюсів, адже набагато краще, коли державою керує багато голів, аніж одна єдина. Також бачу, що активно розвивається внутрішє, скажімо, ''життя'' клану та наявність людей, які мають бажання чимусь займатися. Можна в приклад взятии той же Бар, який розташовується на Корсусканті. Приємно бачити, що людей цікавить робота.

Мінусів насправді є вдосталь, навіть більше ніж треба. Думаю найбільшу роль грає ”трикутник краху”. Думаю дуже легко здогадатися, чому я його так назвав. Є три основних мінуси, через які, чисто на мою думку сталася така неприємна історія з падінням. Найбільш цікаве те, що вони всі між собою тісно пов'язані, а саме: система голокронів, падіння Ордену, незалежність від адміністрації. Незалежність від адміністрації призвела до того, що клану довелося платити за своє існування, а фінансувати його мають звісно, що учасники самого клану. Погодьтеся, що не кожен з республіканців готовий, чи має змогу підтримати її фінансово, а кадрів у Республіці не так уже й багато. Проблема у питанні падає на правління. Ланцюжок рухається далі. Преміум тарифи. Звісно, аби зекономити це виявилося найкращою перспективою в даній ситуації, проте не кожен був готовий купувати голокрони, аби мати змогу залишитися в клані. Це призвело до депопуляції. А от Орден являвся душею цієї всієї системи, адже коли щось траплялося, то одразу всі покладали великі надії сааме на джедаїв та на їхню розсудливість і непоспішність у розв'язанні задач, проте як можна помітити депопуляція через преміум тариф має і свої наслідки. Тому Орден відійшов потихеньку на задній план. Радує все-таки зміцнення Армії, про що я написав вище. Воно трохи компенсує цей недостаток.

=============================================================================

Володію одиночним мечем на високому рівні, а стафом на ще вищому) Зі стафом можу кожному показати, де раки зимують, ну… або принаймні попотієте точно) Не використовую жоден вид з багів, а під багами я маю на увазі: затрмика (ну це у вас затримка, особисто я затримкою інший удар називаю), прокрутка, вігл і тому подібні речі. При чому не використовую, як на синглі, так і на стафі не використовую світч. Граю повним стафом, тільки проти прокрутки, затримки, ну і всіх інших видів багів використовую половинку. Кажу все одразу і прямо, бо кількість претензій мене дістала.


P.S.: Відповідаю одразу, чому я спочатку подавав під ботом: страх, переосмислення, лінь, знову ж таки частка імпульсивності.

Привіт! (с тобою буду українською)


Я так зрозумів, що ти йдеш до Ордену? В тобі є страх. Республіці потрібні активні люди, а ти лінивий
І ще, розкажи мені про "братсво піратів" *якщо знаєш* п.с. про це не обов`язково в заявці.

Поправка: в мені був страх. Так, буду йти в Орден. Я й в минулому був лінивим, але моя лінь не відбилася ж сильно на загальній картині, правда?)

Як ти вважаєш, люди можуть швидко змінюватись? Швидко: за пів року.
Чого ти злякався, та подав під ботом?
Чекаю відповідь про піратів).

Зівсно, що можуть. Людина і за день може кардинально змінитися, просто все залежить від навколишніх обставин.
Будь ласка, не задавайте мені питань типу "чого ти боявся" або "що сталося там" - на всі ці запитання я дав відповідь у першому повідомленні, я не люблю повторюватися. Читайте уважніше, будь ласка.
Мені нічого не відомо про жодне з братств піратів, окрім того, до якого належать Епічні) Посилання на базу Епічних у мене в профілі.

1. У тебе є вороги? Склади список людей, до яких ти проявляєш негатив.
2. Як ти вважаєш, якіми рисами повинен володіти справжній Республіканець.
3. Як відносишся до Лексареса?
4. Як відносишся до Лотра?)
5. Хто такі "Епічні"?
6. Як справи?

1. Важко сказати) Я завжди намагаюся тримати нейтралітет у відносинах з людьми. Єдиним ворогом, думаю, можна вважати лише самого себе. Адже у інших людей ти ненавидиш саме те, що притаманне тобі, проте зрікаєшся цього, а людей, які здіюснюють ті чи інші вчинки уже вважаєш ворогом для себе.
2. Патріотизмом. Якщо людина патріот своєї держави/клану, тоді вона не дасть нікому засумніватися в цьому.
3. До Лексареса? Погано, швидше за все. Тут слід звертатися до першого питання) І на мою думку, якщо виходити з цього, поділ людей на друзів та ворогів - дуже поверхневий)
4. Навіть не знаю, що сказати) Друзяка! Напевно мій єдиний однодумець на цьому порталі)
Я дуже вдячний "Джорджу Лукасу", який нас познайомив)
5. Епічні є завжди і всюди. Навіть якщо здається, що їх ніби й немає, знайте: вони спостерігають за вами. Хто такі Епічні - знають лише Епічні і це не пояснити словами. Це передається телепатичним способом від одного до іншого. Все, що варто (дозволено) знати про Епічних, розташовується в відкритій древній галереї на базі.
6. Нормально. Розбираюся в програмі Флеш, на даний момент. Хочу намалювати мультфільм і подати його в Академію мистецтв на конкурс =\

Ну що, порадував відповідями. Пам`ятаю запропонував свою допомогу, в бою проти Лексареса купленої тіми. Будь патріотом! Відстоюй інтереси Республіки, захищай Республіку та її громадян. Мій голос ЗА твоє повернення.

В человеке не усомнен, сам приглашал его Он был в Ордене джедаев в прошлом, внес в Республику свою лепту + он будет полезен, как боевая единица в клане :нинзя:
За. Будь активным на серверах только, вот и все

Просто... нагадую про своє існування

Терпіння!?

Квест, розкажи про терпіння: види, переваги, недоліки і як тренувати свою витримку.

За) Этот лоликович обещал вернуться еще давным давно)
Он принесет пользу ордену)

Проведи дуелі з трьома Республіканцями та отримай від них уклін в знак поваги) Холлі не рахується) Опиши кожну дуель)

to Neros:
Так передбачливо) Хотів наперед відповісти, та передумав. Не перший раз, знаєш, і я знаю, як насправді таким чином терпіння тренується. Просто всім лінь, сам завжди писав таке, аби кандидата заспокоїти, зі мною цей фокус не пройде)

Види і переваги?) Немає їх, аж ніяк. Терпіння не завжди настільки хороша штука, як здається. В різних випадках вона може бути як і корисною, так і зашкодити так, що потім не виберешся, тому немає потреби його тренувати, просто потрібно знати межу і час, коли її можна перетнути і навпаки.

to Lotr:
В процесі)

Думаю, что многие знают Ральфа. Лишним было бы обьяснять почему я - ЗА. Он отличный воин, надежный друг, верный Республике, образцовый джедай. А о его чувстве юмора слагают легенды

Отличный человек.Его труды не забыты.Конечно,я рад,За.

В прошлом много сделал для Республики, был отличным джедаем, сильный игрок и Ральф веселый и адекватный человек.
Потому, я За

ЗА

Отличный, ответственный, весёлый и добрый человек. Экс-магистр Ордена. Он очень много сделал для Республики. Пусть он и покинул её, но даже в СА он волновался за неё и её судьбу. Безусловно такие люди, как Ральф нам нужны. Я ЗА

Как ты видишь развитие своего боевого искусства в будущем?

Я вважаю, що для себе я досягнув у бойовому мистецтві усього, чого тільки міг. Я не супер фехтувальник, проте мого досвіду та навичок вистачає, аби дати собі раду у бою і допомогти іншим. Та й бажання вчитися чогось нового, як такого, уже й немає. Хіба тільки дуалами повправлятися заради інтересу.

Честный и достойный ответ. Твои поступки говорят сами за себя, по этому причин что бы голосовать против или воздержусь нету. Мой голос ЗА.

Ну, а поки я намагаюся виконати квест Лотра (Республіканці! Ви хоч заходьте на сервери інколи=\ Я собі активність з 1 до 4 вас шукаючи підняв) може ще хтось має бажання погрузити мене? Давайте дружно не дамо моїй заявці заснути, а заодно і ви розрухаєтеся

У меня есть только желание снова видеть тебя в Республике, и снова интересно проводить время на серверах)Ответы радуют, и как я когда то говорил,не бывает бывших Республиканцев, есть только те которые временно улетели отдыхать!я ЗА

Поздравляю, ты принят!

>>ознакомься<<