//////// Role-play History /////////
"Колись давно в далекій-далекій галактиці..."
Початок шляху
Народився на дужче далекій планеті Заар'х'дор (Заар'x'дор, це самоназва планети. А система, де знаходилася планета - за Зовнішнім Кільцем, тому планета не має іншої назви), де не знають ні про Республіку, ні про Імперію. На планеті Люди живуть у своєму світі і їх не бентежать «Зоряні війни».
Ну або майже не бентежать. Якось Джедай-шукач завітав на нашу планету. Він шукав дітей, в яких я задатки володіння силою. Але його пошуки закінчилися не дуже вдало.
Вже у космопорті він випадково натрапив на мене. Він був дуже здивований, що у мене є задатки володіння силою, і він люб'язно запропонував мені приєднатися до Республіки.
Я погодився, адже мене нічого не тримало на планеті.
Звичайно наш шлях пролягав у серце Республіки - на Корусант.
Але із за не великої потужності двигуна його корабля нам доводилося робити вимушені посадки на планетах.
Ми зупинялися на планетах-Аббаджи,Шрилуур і потім як не дивно на Татуїні.
Що можна було побачити у Центральному Космопорті Татуїна ?
Звичайно, метушню, галас і безлад.
Всюди були поспішаючі гуманоїди, дроїди тварини.
Поки наш корабель заправляли, ми пішли у бар.
У барі все було так само, як і у Космопорті :
Тобто шумно та гамірно.
У барі грала якась музика, метушились люди та поміж клієнтів "ходили" дроїди рознощики.
Біда наглянула дуже несподівано.
З трьох входів до бару зайшли люди. Точніше Ситхи. І почався хаос та паніка.
А якщо сказати точніше, то формальна м'ясорубка.
Айрунг відштовхнув мене, за барну стійку і наказав тікати.
Я розумів, що щось перечити, означає загинути обом.
Через чорний вихід я потрапив на вулицю. Я біг до нашого корабля.
Але...
На вході до космопорту на нас чекали. Велика група імперських штурмовиків.
Це була облава...
Далі я розчинився поміж людей Мой Айслі. Майже місяць я пробув на Татуїні,а потім відправився на Транспортному кораблі, до Корусанта.
Перші кроки.
Вже через 7 місяців я був повноцінним громадянином Республіки.
Я передав усі данні про події, що відбулися до Ордену Джедаїв. Але на жаль на цьому мій контакт з Орденом закінчився. І у навчанні мені відмовили.
Спочатку я був звичайним громадянином допомагав у барі.
Але коли у Республіки настали скрутні часи пішов до Армії.
Через чотири роки, я зник з Республіки.
"Життя продовжується брате..."
Через деякий час скитань по галактиці я натрапив на одну організацію.
Вона слідувала одній дуже специфічній але дуже привабливій для мене ідеології.
Ця організація (а точніше клан) мала назву "FalleN".
Вони збирали людей, які були розчаровані у своїх минулих ідеологіях.
Але найголовніше, що туди був дуже жорстокий відбір.
Брали лише найсильніших та найвміліших. Тими хто були майстрами своєї справи.
Все ж чотири роки в армії не пройшли даром. Я мав великий бойовий досвід.
І виконати випробувальні завдання не вимагало від мене потрібних зусиль.
Мене прийняли. Я став однією частиною великого механізму.
Тут в певній мірі розкрилися всі мої здібності, а найголовніше - володіння силою.
У Клані були як адепти світлої так і темної сторони сили.
Мене навчали паралельно і світлій, і темній стороні.
Я став сірим , як і більша частина членів клану.
Всі рівні. Ніяких обмежень. Просто мрія.
Так пройшло ще чотири роки. За цей час ми всі стали значно сильнішими і вправнішими.
В нас з'явилися вороги. Які нічого не могли подіяти проти зростаючої сили Fallen і відверто нас ненавиділи.
Але одного разу Fallen не стало.
Планета на якій було Серце Клану просто зникла. А члени клану, яких більше не об'єднувала спільна мета. Розбрелися по всій галактиці...
Темні часи
Після розпаду Клану Fallen-ів я був злий.
Почуття невизначеності і бездомності ( не знаю, як точніше це виразити, але Fallen став для нас домівкою, за яку всі були готові порвати) викликало гнів і роздратування.
Темна сторона сили просто захлинула мене. Вона затьмарила розум.
І я поступив до Імперії, де мене з радістю прийняли.
Пройшов місяць гнів та роздратування учухли. Але почуття невизначеності і бездомності нікуди не зникало, і не збиралося зникати.
Я не міг назвати жодного імперця другом , не кажучи вже про брата.
Коли мій "сірий баланс" сили повернувся до норми, я зрозумів, що я не можу більше тут знаходитися.
Темна сторона в Імперії просто давила на свідомість. А почуття постійного очікування вистрілу у спину від "друзів" , яке просто висіло в повітрі, зводило з глузду. Це добило мене.
І я покинув Імперію.
Нова Надія
І от я стою тут. У серці Республіки. В очікуванні на те , щоб знайти дім. В якому я зможу назвати людей браттями, або хоча б друзями.
/////////////////////////////////////////
Розкажу трохи про себе

Звати мене Андрій, навчаюся на Дизайнера.
Люблю пограти на гітарі, помалювати. Обожнюю футбол та пейнтбол ^^

Ну звичайно люблю пограти в JA , ще іноді граю з друзяками у WarCraft 3.
<непалівно> "Трохи" люблю аніме ^___^ </непалівно>.
Пи.Си. Привіт Рейнжере
