Я ознайомився з правилами поведінки на ігрових серверах та Правилами Республіки та Імперії і Конституцією Республіки

Народився я на Беспіні, що являється одним з небагатьох газових гігантів, на яких існує життя. Моє дитинство важко назвати дитинством. Я б краще назвав це дорослим життям маленької людини. Своїх батьків я не пам'ятаю, єдине, що мені відомо, що вони загинули. Моє дитинство пройшло у воєнному інтернаті. Згодом я звик до важкого життя в інтернаті, в якому з нас хотіли зробити справжніх солдат. Але незабаром все змінилося. На шостому році життя я і інші діти сироти, які зі мною навчалися, були відправлені на війну. Офіційно, це не була війна. Це можна було назвати терористичним актом. Ми навіть не знали, у якій системі ми знаходимось. У шість років я взяв свою першу Е-11. Моє життя здавалось мені кошмаром. Приблизно, по статистиці із 10 чоловік до вечора доживало 2. Якщо ти вижив - тебе хвалили, давали їжу і клали спати. Якщо ти не хотів воювати, тебе убивали. Вбивай, або вб'ють тебе. Але під час одного завдання я був поранений і доставлений в госпіталь. Після одужання я не захотів повертатися на війну, але вибора в мене не було. Але однієї ночі сталося те, на що я навіть не сподівався. На місто напала нова хвиля дроїдів. Було зрозуміло, що наші війська цього не передбачали. Ворогів було набагато більше і щоб відбити штурм, довелося зібрати всіх соладт у місті, а головне, що солдати з госпіталя пішли. Я знав, кращого шансу не буде. Я вдарив лікаря (за що душе шкодую, це була дуже добра і великодушна дівчина) і вистрибнув і вікно. Було дуже дивно. На вікнах всюди були грати, але на моєму вікні не було. Але про це я думав пізніше. Я почав тікати. З усіх сторін йшла битва. Я боявся, що мене може зачепити, але все обійшлось. Я вибрався з цього пекла. Біжучи по дорозі я натрапив на корабель. Всередині була невелика сім'я, яка погодилася забрати мене з планети. Вони сказали, що направляються на корускант. Я летів і думав, що в цей день Бог на моїй стороні. Все склалося надзвичайно добре. Але все було не так... Коли ми прилетіли, нас чекав отряд озбоєних республіканських солдат, які сказали йти за ними. Хоча права вибору мені і не предоставляли. Мене відвели у просторну залу, в якій було чоловік з десять. Я зразу зрозумів, що це були військові високого рангу. Але серед них був той, кого я зовсім не очікував тут побачити. Це був мій військовий командир, людина яка пройшла це пекло разом зі мною, людина, яка замінила мені батька. Мене зустрічали як героя, хоча я не розумів чому. Але тут мені і розкрили всю правду. З дитинства я і інші діти сироти стали учасниками проекту, назву я нажаль не запам'ятав. Головною метою, було зробити героя, якого б любили люди, якого б вони поважали, щоб вищі чини могли легше маніпулювати ними. Я не можу передати, що я відчув в той момент. Все, через що ми прийшли, всі жертви на тій війні були сплановані заздалегідь. Республіка просто скористалася нами. Крім цього, людина, яка замінила мені батька розповіла мені страшну таємницю. Насправді, це він убив моїх батьків, щоб мене можна було забрати в інтернат і щоб я став частинкою їх плану. У цей момент я відчув люту ненависть до нього, до всіх хто був у цій залі, до всіх з ким я воював ці роки пліч о пліч. Я зненавидів Республіку. Я відчув такий гнів, що навіть не усвідомлював що роблю. Я накинувся на свого "батька" і звернув йому шию. Я знаю, це звучить бридко, але я тоді і не усвідомлював що роблю. Я розумів, що після крику який тут здійнявся сюди прибіжить охорона і я почав тікати. Я просто біг вулицями і на моїх очах виднілися сльози. Я плакав. Перший раз у житті я заплакав. Я забіг у вузеньку вуличку, на якій на мене хтось накинувся і зв'язав. Я думав що це охорона, але виявилося ще гірше... це були работорговці. Далі сенсу розказувати про моє життя не бачу. До цього моменту мені було вже 12 років. Мене продали у рабство. Я був гірше слимака, зі мною обходились гірше ніж с собакою. 7 років це тривало, але одного вечора, коли господар недбало закрив мою кімнату, я зміг вибратись з кімнати. Мені вдалося покинути будинок і я пішов в Імперію... Я був готовий служити Імперії і віддати за неї своє життя, але коли я прийшов мене зустріли з дивною посмішкою. Я не розумів, що відбувається. Але саме тут мені відкрилась правда. Ненависть до Республіки - це була головна мета всього того, що зі мною сталося. Тільки зараз я дізнавс, хто насправді винний у всьому, що зі мною було. Я почав тікати. Дивно, але мені це вдалося.. І зараз я стою перед вами, з бажанням скупити свою ненависть до Республіки та стати на варті справедливості, захисті невинних і, можливо, якщо зможу піти у Армію або у Орден Джедаїв. Знаю, я нічим не відрізняюсь від інших громадян, але мені хочеться, щоб в галактиці був мир і спокій, і думаю, щоб цього досягти потрібні будь які люди, готові чесно служити.

Ти не народився на Татуїні, і це вже добре) Шкода що через реформи у Імперців, не можна прочитати твою заявку там, але це не так важливо.
Ти пішов в Республіку щоб нести мир і спокій. Як думаєш, чого добивається Імперія? Хаосу і розрухи?

Ну я вважаю, що не потрібно судити Імперію жорстоко. Це всього навсього такі ж самі жителі, як і ми, просто у них, а саме у їх керівників не таке бачення світу. Ті, хто сьогодні твої вороги - завтра можуть стати твоїми друзями, так само навпаки. Вважаю, що війна і вороги - це всього навсього неспівпадання поглядів. Що до моєї заявки в Імперію... Я справді спочатку подав заявку в Імперію, тому що з дитинства мої улюблені герої у всесвіті Зоряних Війн були Дарт Мол і Анекін Скайвокер, а вони, як вам відомо, випрали темну сторону. Не буду приховувати, що якби не закрили вступ у Імперію, я б старався потрапити туди, але якщо так сталося, то думаю це на краще, так як Світлу Сторону Сили я поважаю не менше, ніж темну, хочаб через те, що героями цієї сторони движить жага не прославитись, а жага зробити всесвіт кращим. Прошу не думати, що йду до Республіки, через те, що не хочу бути Нейтралом. Мені всеодно з яким ніком бігати у грі. Колір я купити можу у будь який момент.

Що до заявки у Імперію... Я виконав усі квести, що мені говорили, а саме: розповісти про Стар Крашер, убити Майстра Джедая, розповісти про клона з номером ****, перемогти декілька раз Телнаира та розповісти про 501-ий легіон під час правління Імперії, але через якісь там реорганізації вступ у Імперію був закритий, а приватні повідомлення що до вступу в Імперію ігнорувались. через це я вирішив піти у Республіку. З мінусом у репутації не згоден.

Ну якщо тобі подобається Дарт мол то ти повинен знати, чим він відрізняється від ситхів? наприклад від Бейна? Чи від будь-кого іншого.

І чому вони тобі подобаються?

Кароче говоря, ты идешь в Республику только из-за того, что не можешь подать заявку в Империю - это я понял из твоих слов. И выходит ты просто идешь через приписочку?)

2 Lotr, Мол подабвся хочаб через те, що він хороший воїн. Але найбільше в ньому подабалось те, що він був відданий і ніколи навіть не замислювався про те, щоб зрадити чи скинути свого майстра, хоча розумів, що це єдиний спосіб йому стати майстром.
2 Yanek Kos, я подав спочатку заявку в Імпеію, через те що більшість улюблених героїв були ситхами, та й з дитинства, коли ми ще з друзями були малі і грали на вулиці в зоряні війни мені зажди доставались ролі ситхів. Навіть друзі казали, що я біль добре граю темних Якби мені сподобалась Республіка, в той час як була написана моя заявка в Імперію, я б не просив її закрити. Хочаб через те, що я забрав у всіх, хто в ній відписувався час та сили, і не думаю, що це б добре зарекомендувало мене в очах інших. Бачив на серверах імперців, які не зовсім добре поводились, і це трошки змінило моє бажання іти в імперію, але заявку я так і не просив закрити, так як упевнений, що такі люди є всюди. Приписка мене зовсім не цікавить. Я лише хочу знайти хороший, цікавий колектив, який би міг трошечки зробити мою гру/відвідування форуму цікавішим.

Мені цього досить, я підтримую кандидата. Він чесний, говорить як є. А ще викликає довіру. Подобається хід його думок. Я впевнений що він буде гарним республіканцем.

Я За

Та ні, якраз відрізняєшся, бо прозоро висвітлив не тільки мотиви вступу в Республіку, а й увесь попередній шлях. Я згоден з Lotr'ом, що це вже великий плюс. Маю до тебе питання: спробуй пояснити один із моїх улюблених філософських афоризмів "Страх породжує в людині раба".

Ну мені здається, що коли ти чогось боїшся, це означає, що ти не хочеш щоб цього сталось. Наприклад, якщо ти боїшся освідчитись дівчині в коханні, це не через те, що ти боягуз, чи ти боїшся дівчат. Ти просто можешг боятися почути відповідь, яка тебе не влаштовує. Коли ти щось боїшся, ти не хочеш або не можеш відповісти чесно, висловити те, що насправді думаєш. Це вже в якійсь мірі робить із тебе раба, який комусь чи чомусь підкоряється, а в данному випадку страху. Коли ми чогось боїмося, ми підвласні страху і він нас тримає, не дає це зробити.

Ок Розкажи про свої страхи. Як ти їх долаєш?

Якщо чесно, я вважаю, що страх у реальному житті - це корисно. Це реальний спосіб доказати самому собі, хто ти є. Подолавши страх, ти відчуваєш перемогу Мої страхи... Я боюсь, щоб з моїми рідними чи друзями не сталося нічого поганого. Я боюсь, а точніше не боюсь, а мені від них бридко, хоча це теж можна назвати страхом - павуків Але найбільше я боюсь закохатись Кохання це звичайно прекрасно і все таке, коли воно є ти відчуваєш себе надзвичайно, але нерозділене кохання, на мою думку не може порівнюватись навіть з біллю. хіба що з болем душі. Мою дівчину насмерть збила машина, коли вона переходила дорогу зі школи. Це трапилось 2 роки тому. З тих пір я перестав відчувати щось до дівчат, точніше я боявся собі у цьому зізнатись. Я думав, що цим я зречусь від своєї колишньої дівчини. Ну а зараз мені дуже подобається одна дівчина. Я не можу сказати, що я її кохаю. Мені просто подобається дивитись на неї, слухати як вона говорить. Але вона подруга моєї загиблої дівчини, і це мене дуже лякає. Знову з*являється відчуття зради. Вибачте звичайно за невеличку історію з життя, але хотів висловитись і спробувати довести, що кохання, принаймні для мене, це почуття, яке може заставити боятись. Здається, більше в житті нічого не боюсь. Але так здається завжди, поки з ти не зіштовхнешся з проблемою у реальному житті. Так що судити, що ти боїшся, коли тобі добре мені важко.

Подобається, що ти у відповідях не боїшся висвітлювати свою думку такою, якою вона є насправді. Не перекручуєш.

Можеш коротко описати ідеальну на твій погляд владу? (наприклад, абсолютна влада в руках монарха, бо це має такі-то і такі-то переваги; або обмежена монархія, бо тут є такі плюси; або охлократія; або взагалі анархія) І як в цьому світогляді бачиш Республіку?

Республіка складається з людей, і чим більше хороших людей, тим краще Підтримую кандидатуру Krauzer'а.

2 Гайдамака, Я вважаю, що саме влада в руках монарха є накращою. Ідеальної влади не існує і ніколи існувати не буде, але якщо трохи помріяти, то ідеальною була б влада, яка зосереджена в руках у монарха, який має серйозний вплив на людей. Монархом повинна бути серйозна людина, яка б любила своїх людей і дбала про них. Що до великої кількості Сенаторів, я не погоджуюсь, що це потрібно. Скільки людей, стільки й різних думок, пропозицій і все частіше люди не згодні одне з одним, рішення приймаються довго і не завжди правильно. Думаю Монарх міг би взяти усе це на себе, але щоб він прислухувався до народу.
Що до Республіки під владою Монарха.. Мені здається, це було б досить непогано. Але потрібен час, щоб люди до всього цього звикли. Думаю у Республіці, Монарх не повинен мати якоїсь недоторканності, він повинен нести повну відповідальність за всі свої дії. На кожній планеті можна було б мати посла, який би доносив до Монарха побажання народу, а Монарх сам би вирішував, що краще. Мої роздуми стосовно політики не дуже вдалі, так як сам я політику не дуже поважаю, яскравим прикладом політиків, яким наплювати на людей є Україна. Через це я й не хоче поглиблюватись у політичне життя та роздуми і має не дуже розширений світогляд що до політики.

Монарх, якщо казати грубо - це той хто успадкував владу від батьків. От припустимо, що батько був дуже розумним правителем. Він непокоївся про своїх підлеглих, і багато робив для своєї країни. Але з віком помер. І до влади прийшов його син, бо така сутність монархії. А син той, скажімо, корупціонер, телепень і взагалі ніякий. Що робити тоді?

Саме в такі моменти потрібно щось змінювати. Думаю, у цьому випадку потрібно було б переобрати Монарха, тобто зробити так, щоб Монарх обирався людьми, а не отримував свою посаду від батьків. Тобто зробити щось, на зразок президента, але щоб уся політична і воєнна сила була зосереджена у його руках. Створити закони, які б дозволяли лишити Монарха своєї посади. Потрібно вирішувати в першу чергу проблему, з передачою титулу Монарха до його спадкоємця.

Ну добре, подобаються твої міркування, також "Подобається, що ти у відповідях не боїшся висвітлювати свою думку такою, якою вона є насправді. Не перекручуєш."
За

Задам пару вопросов.
1. Не видел тебя на серверах... Какой меч ты используешь ?(расскажи про свою тактику)
2. Что ты видишь в Республике такое, что кардинально отличает её от всех других кланов ?
3. Как по твоему, есть ли в Республике "злосные нарушители"? Твои наблюдения...

Неактивная заявка. Закрыто.

Приношу извинения, затупил.
п.с. личными предпочтениями не пахнет)

А теперь открыта. Либо адекватно модерируем и определяем активная/неактивная заявка объективно, а не по личным предпочтениям - либо не модерируем вообще.

Не відписувався, тому що хотів одразу дати відповідь на всі запитання, але так як злісних порушників зі сторони Республіки я не побачив, захожу на сервера під спектатором і стежу, чи до чогось можна придратись.
1. Використовую синій сабер з рукояткою Alien Design, інколи можу використовувати червоний, але якщо синій не пасує скіну. Використовую важкий (червоненький) стиль меча, більше нападаю, ніж захищаюсь. Так як вважаю, що кращий захист - це напад. Пригаю та присідаю, стараюсь щоб ворог не зміг передбачити мій наступний хід.
2. На мою думку, Республіка завжди була сильною і сміливою державою. Вона ніколи не боялась відкрито воювати з Імперією та Імператором. А що може бути краще країни, якою рухає не жага до наживи, а прагнення збудувати країну, в якій би були усі рівні і однаково цінувались.
3. Прошу дати ще трохи часу, щоб знайти правопорушників. На серверах бачив Гайдамаку, Вовчека, Блек Хавка, Фрімена, Данілку, Бамблбі та Заируса. Не знайшов нічого, до чого б можна було придратись. Адекватні і цікаві гравці. Буду шукати порушників, якщо ще є час

Приветствую тебя.
Вот например у меня мего неплохой уворот и при этом я стараюсь нанести контр - атаку и тем самым я ввожу противника в замешательсто, даже иногда противник не понимает что творитьсяа и наченает "дригатися".
Вот скажи каким способом можно это достичь:
а) Тренеровка;
б) наблюдение;
в) опыт.
Обоснуй свой ответ.

ну мені здається, щоб правильно відповісти потрібно пов*язати декілька варіантів, а точніше бажано всі. нічого не можна досягти без тренувань, але найкращі тренування - це справжні битви. але якщо потрібно обрати тільки один варіант, то я виберу опит. чим більше ти будеш приймати участь у битвах, у тебе буде вироблятись щось, на зразок інстинкту. ти зможеш вгадувати,або хочаб приблизно передбачати наступний крок ворога. якщо в тебе є опит, зрозуміло що ти тренувався, хай навіть у реальних битвах, але твої вміння і навички всеодно удосконалювались. так що обираю варіант В

Ты абсолютно прав и я, абсолютно тебя потдерживаю.

2 Nikooz, бачив одних і тих самих гравців, нічого негативного за ними не помічав. Адекватні, цікаві в спілкуванні(я не спілкувався з ними, але спостерігав як вони спілкуються з іншими). Не бачив, щоб хтось добивав на землі, чи атакував коли у ворога випав сабер. Так що нічого поганого сказати про Республіканців поки не можу

Оки
Тогда такой вопрос:
Как ты относишься к тому, что происходит в Империи и почему именно так ?)

ну, якщо я не помиляюсь, то Новий Імператор колись уже був Імператором і тоді імперія процвітала. ну так здається було написано в темі, яку він створив після того як реорганізував Імперію. Напевно він побачив, що Імперія стала неактивна, не приймає участі в ОБ і йому це не сподобалось. ось він і вирішив спробувати відродити Імперію. Як я відношусь до того, що там відбувається? - паралельно . Я не член Імперії і мене зовсім не хвилює її політика. Але з іншого боку, здається що Імперія зможе піднятись і знов спробувати навести "порядок" у галактиці від свій лад, але це ж цікавіше, коли у тебе сильні вороги. Так що я б хотів, щоб Імперія знову стала сильна і змогла дати достойний відпір Республіці

Krauzer, у меня к тебе просьба) Найди нарушителя Республики и казни его на месте. Скрин в студию:)

Приветствую, кандидат Krauzer. На Татуине очень часто стали появляться воины Культа Смерти. Они убивают всех без разбора и явно представляют опасность для республиканцев. Настреляй мне из Disruptor Rifle столько членов Культа, на сколько у тебя хватит терпения. Скрины, естественно, сюда.

Жизнь и смерть, могут ли они существовать отдельно?

прошу дати декілька днів на виконання ваших квестів, так як у мене є деякі плани і за компом я буду рідко. потім відредактую це повідомлення з відповідям

Может пока закрыть заявку, а когда будет время - откроем ?

Nikooz, якщо так можна, то закривай. я відпишу, коли зможу дістатись до компа

Закрыл) Когда сможешь - напиши ПМ кому-то из модераторов. © Nikooz