Я ознайомилась з правилами поведінки на ігрових серверах та правилами Республіки та Імперії і Законами Республіки.

Ранок перед поверненням

Десь далеко було чутно гудіння світлових мечей, крики невідомих солдат, повітря насичене запахами паленої шкіри, а тіло пронизував наростаючий біль та жар.
Я спробувала поворухнутись, але тіло чомусь не піддавалось; воно було неначе кам'яне... спроба поворухнутись лише додала болю, а тіло стало повністю непіддатливим. Я спробувала відкрити очі і поглянути, чому я не можу поворухнутись, звідки ті крики, що зі мною сталося...?
Враз повіки стали важкими і якимись не моїми, я не бачу, принаймні не можу зараз бачити... В розум почали закрадатись тривожні думки, вони почали розростатись там, неначе змії, кубло яких було щойно потривожене невідомими ворогом. Від цих думок раптом стало дуже моторошно, на очі навалились сльози. По обличчю потекли теплі краплинки роси. Від безпорадності захотілося закричати... закричати на всю силу, щоб хоч хтось почув мене, допоміг, врятував. Але марно...
Тиша... лише десь досить далеко чутно крики солдат і шипіння світлових мечей...
Сльози почали душити, в думках промайнула лише одна думка: невже...

І тут я відкрила очі... Переді мною відкрилася гарна кімната, обставлена за останніми віяннями моди. У вікно просочувалися приємні вранішні сонячні промені, повітря було м'яким та свіжим. Неначе хвилину тому всього того страхіття і не було зовсім.
Це лише сон. Поганий сон, навіяний поганими думками. Все гаразд, лише сльози, навіяні ним, справжні...

Гаразд, пора збиратись в дорогу, до Храму Джедаїв всього лише півгодини льоту на невеличкому лендспідері.
Через дві години я вже була біля Храму. Переді мною височів красивий велетень (Храм). Він був водночас і грізним, всієї свою величністю вселяючи повагу перед ним, і красивим (невільно забуваєш чого саме ти сюди прийшов); від нього віяло магічним спокоєм та могутньою силою.
В душі стало якось приємно і затишно біля цієї величної будівлі, яка служила прихистком джедаям вже кілька десятків тисячоліть.
Я вдихнула звичний аромат цього місця і ступила вперед, на зустріч долі.

Войдя в храм она она просмотрела все вокруг нее.
Возле входа ее встретил неизвесний ей джедай, и промолвил:
-Оу...наслишан о тебе, и только с хорошой сторони. Буду рад если ты снова присойденишся к нам.
upd: за.

Хочется сразу проголосовать за (тому що дружина Гайдамаки ), т.к. хорошим джедаем являешься)). Ни один человек пока плохо не отзывался и многим я склонен верить). Однако всё же спрошу: чему тебя научило изгнание? На какие мысли натолкнуло?)

Gothmog, вигнання саме по собі річ досить важка і неприємна, особливо коли за плечима залишається багато того, що тобі не хотілось би полишати. Але для джедая є одне досить суттєве правило - не чіплятися за те, що в тебе вже є, з часом це може завести тебе туди, де на початку твого шляху ти не збирався опинятися (темна сторона).
Вигнання - це важка справа, хотілося весь час допомогти Ордену, але вже не було змоги. Така безпорадність інколи дратує, але основна перевага цього - сила духу, яка і загартовується таким шляхом.
Сподіваюсь, я більш-менш відповіла на твоє запитання.

Ніч перед поверненням. Поки мчався, щоб привітати Dark Marу з поверненням і віддати свій голос ЗА, мене вже випередили інші джедаї. Надійний товариш, сильний, досвідчений боєць і просто окраса нашого Ордену.

Dark Mara, вполне. Хотя, если честно, ответ не повлиял бы на мой голос. Я ЗА.

Присоединяюсь ко всему хорошему, что сказано о ней! НАСТОЯЩИЙ джедай! для меня Она и не уходила. я - ЗА

Уверен, что с возвращением Мары все что у нас есть хорошего станет еще лучше! Поэтому я ЗА

Очень хороший джедай который красит наш Орден ЗА

!!! Ем... Забув, нема емоцій
Мара - відмінний джедай, вправний боєць, чудова подруга і ще моя віртуальна дружина Має неабиякі організаторські здібності і ваще...
Ясна річ, я ЗА!
П.С.

Я ще дуже молодий і не зутрів часів, коли ти була у Ордені. Проте судячи з того, що про тебе говорять інші джедаї, ти могутній воїн та мудра людина. Лише одне питання. Ти вступаєш до Ордену аби втекти від власних кошмарів?

С возвращением, Мара! Рад, что жизненные преграды, более-менее, позади и ты снова у Храма... И насколько я помню, слово изгнание не совсем верное... Джедай, ушедший в ауткаст - более правильно...
ЗА
П.С. Кстати....

Привет Мара.Рад что ты вернулась.Голосую ЗА. отому шо очень хороший джедай

Повернення Мари Голосую ЗА.Дуже вправна людина,вміє втілювати свої ідеї у життя.Адекватна людина та ще лідер)

П.С. Гайдамака,я думаю Мару можна без питань прийняти

А я й не бачу, щоб хтось спішив ці питання задавати
Воно й не дивно
Із поверненням! Прийнята