Я ознайомився з правилами поведінки на ігрових серверах та правилами Республіки та Імперії і Законами Республіки.

Я жив на Татуіні, але після випадку який зі мною трапився я покинув рідну планету, а сталося це так - давним давно до мене прибув пілот з небезпечними речами на борту, він попросив нікому ніколи не називати його імені, тож я не можу порушиті обіцянку, цей пілот попросив щоб я заховав все, що він перевозив, доки він не полагодить корабель (звісно за велику суму грошей, але я від них відмовився і допоміг йому безкоштовно). В ту ніч в мій дім вдерлися нападники, які імовірно полювали на його вантаж, вони вбили моїх друзів з якими я жив, і мало не вбили мене, але встиг схопити бластер і захиститися. На наступний день я розповів таємничому пілоту все, що зі мною трапилось вночі, я надто сильно хотів помститися за вбитих друзів та знищений будинок, але він розповів мені, що помста веде то темної сторони, попередив що мое життя тепер в ебезпеці і навчив мене володіти світовим мечем, щоб я міг себе захистити... Після цього я працював разом з ним на перевезенні небезпечних вантажів, дуже часто на нас нападали все ті самі невідомі люди, але одного разу нам не вдалося від них відбитися, і мій товарищ пілот був вбитий. А я застряг на віддаленій планеті Мустафар.
Я перебував на цій вулканічній планеті доти доки туди не впав ще один корабель (приблизно 1 рік, за цей час я постійно тренувався щоб підвищити свої навики ведення бою), який розбився, з якого я потім витягнув двигун і відремонтував свій корабель.
І тепер переосмисливши своє життя я хочу вступити до Республіки та стаи джедаєм, щоб мати змогу захищати мирних людей та нашу галактику...

Чтож... Каким образом ты утихомирил в своей душе чувство мести, и обрел ли ты покой в своей душе?

чтож:
1) Я пытался успокоить свою душу при помощи медитации...
2) Я всегда ценил жизнь в любых её проявлениях...
3) Вспомнил мораль, что многие из умерших достойны жизни, а многие из живущих - смерти,и но никто из нас не в силах решать, что делать с чужими жизнями, мы можем решить только, что делать со своей...

И тут пришло голограмное сообщение с Корибана...ето был Leonardo,он говорил что на данный момент приследует ситхов которые зделали аварийную посадку там...в спешке он сказал:'Elrond покажы свое владение мечом!
Мне необходимо знать сможеш ли ты осилить опасность которая ждет тебя впереди!'после чего Leonardo с криком:'За Республику !'и кинул голокуб и побежал но голокуб ещо записывал и записал как Leonardo в одиночку начал срожатса с 5 ситхами сразу...на етом связь прервалась...

твой ответ удовлетворил мое любопытство. Но скажи еще, как ты понимаешь эту фразу, будущий джедай:
"Глубина твоей веры в несправедливость и трагедию - это знак твоего невежества. То что гусеница считает концом света, мастер называет бабочкой"

в данном случае конец света это не трагедия, а всего лишь продолжение пути,
смерть - для продолжения жизни на более высоком уровне...

Насчёт веры в несправедливую трагедию:
1)Жизни без потерь не бывает...
2)Все трагедии и проблемы даны с силами их преодолеть, нужно просто ими воспользоватся в нужный момент...

Мне импонируют твои ответы. Я ЗА

Да Leonardo, я надеюсь что смогу справится с опасностью которая ждёт впереди.

Порушення атмосфери рольової гри. Закрито.