Я ознайомився з правилами поведінки на ігрових серверах та правилами Республіки та Імперії і Законами
Республіки.
Звати мене Zairus. Своє дитинство я провів на Рілоті. Мої батьки постійно подорожували, шукаючи кращої долі. Але закріпитися ніде не вдавалося, бо батько був досить відчайдушним авантюристом, до того ж сильно любив карточні ігри (грав він поганенько). А так як гроші в нашій сім'ї були явищем рідким, то доводилось частенько літати з планети на планету, намагаючись сховатись від кредиторів. В 7 років ми зупинилися на Рілоті. Там мені довелося провести 12 років свого життя. В якості раба, бо на планеті рабство було поширеним явищем, а батько і тут встиг заборгувати велику купу грошей. Дівчат віддавали в якості рабинь поважним товстосумам, а хлопців гнали працювати на місцеві шахти з видобутку ріллу, дуже цінного наркотику. Там я провів ці роки, допоки мені не вдалося вислизнути звідти завдяки одному чоловіку, який потрапив на шахту в якості каторжника. В нього були зв'язки серед контрабандистів і одного дня вони нагрянули на шахту, вчинивши там розгардіяш. В той момент я був в одному забої разом з цим чоловіком, тому не довго думаючи дременув звідти разом з ним, провівши останні 3 роки в якості контрабандиста.
За цей час ми частенько виконували небезпечні вилазки з товаром в ізольовані системи Галактики, підконтрольні Імперії, намагаючись допомогти людям, що знаходились на планеті, постійно постачаючи їм продовольство та речі, необхідні для виживання в сурових умовах тих планет.
Саме в цей період я дізнався про джедаїв, хранителів миру, які теж, як і я, боряться проти панування Імперії (кожен по своєму, я дошкуляючи Імперії своїми вильотами, джедаї своєю прямою боротьбою з нею).
Я не знаю, чи є в мені Сила чи ні (хоча інколи в мене і відбуваються певні передчуття, які дозволяли весь цей час, обходити всі небезпеки, можливо це і Сила, хто зна). Сподіваюся, що якщо вона в мене є і джедаї допоможуть мені її відкрити в собі та пізнати їх мудрість, то я разом з вами допоможу цьому світу стати мирним притулком для всіх живих створінь в галактиці.

Досить нетривіальна та цікава історія. Нечасто таке зараз відбувається.

Чим сила є для тебе? Якою ти її бачиш? (Можеш просто навести образи та навіть асоціації)

Приходилось ли тебе когда-нибудь лицезреть смерть, или даже становится орудием, её несущим?

Гайдамаці:
Колись на одній з планет (не пам'ятаю на якій саме) мені дістався цікавий предмет, який при натисканні на певну кнопку, починав говорити зі мною. Як потім я дізнався, то був голокрон. Там я помітив один цікавий запис: між собою спілкувались дві жінки, одна з білим, як молоко, волоссям, інша, одягнена в робу джедая. Перша запитала: як ти сприймаєш силу, що вона таке?
І джедай їй відповіла: Сила - це промені сонця, які зігрівають тебе, коли тобі холодно; освітлюють тобі шлях, коли тобі темно; пронизують твоє тіло і зливають з Всесвітом, показуючи тобі те, що інші не бачать і не відчувають.
Сила з'єднує нас певним ланцюжком, тим самим єднаючи нас в одне ціле, поріднюючи всіх нас.
Те, що встиг відчути я, це лише вершечок того, що відчувають джедаї. Для мене вона була як електричний струм, який пронизує твоє тіло, як шепотіння вітру та шелестіння листя дерев, які збуджуть і водночас заспокоюють твоє тіло та розум (ой, захопився )

Нірвані:
Так, довелося бачити і не раз. Починаючи з моментів, коли батько брав мене з собою в кантіну під час своїх ігор в сабаак (вбивства суперників в цій грі звичайне явище), та бійок шахтарів за кусок хліба, які закінчувались чиєюсь смертю, і в кінці кінців контрабандистським життям, коли зустріч з штурмовиками Імперії, оберталася боротьбою за власне життя.
Не буду кривити душею: доводилось вбивати і мені за ці три останні роки.
Двічі: перший раз це вийшло для мене якось незрозуміло, я просто відстрелювавсь від одного з переслідуючих мене солдат Імперії, намагаючись просто втекти звідти. Я вже сів у свій корабель і включив двигуни, коли почув пронизливий крик: той бідолашний штурмовик побіг за мною в ангар, і не встиг заховатись від пекучого полум'я двигунів корабля (він загинув від опіків). Другого разу я вбив напевно ціленаправлено, в той момент в мене залишалось лише два шляхи: або вбити негідника, або дати йому забрати життя двох дітей, які були звичайними сиротами-злодюжками. Вони вкрали в нього гаманець з кредитками, однак напали вони не на того, бо він був одним з небезпечних злочинців в галактиці. Помітивши, що малі втікають, він направив свій бластер їм в спини і вже хотів їх вбити, але тут втрутився я. Результатом стала його смерть. Я потів довго розмірковував на тим, що сталося, обдумував, а чи можна було якось по іншому не дати йому це зробити. Можливо так, а можливо і ні. Однак точно не скажу, що не можна було, бо виправдовувати чиюсь кров на своїх руках я не хочу.

Интересно. Правда - первый шаг к прощению. Если ты был искренним, то у тебя есть все шансы стать полноценным джедаем.
Хотелось бы увидеть твоё умения боя в рукопашном бою. Я думаю если ты работал с контрабандистами, то ты многому смог у них научится.

Мене дуже захопила твоя розповідь про дитинство.За допомогою своєї творчої душі ти можеш стати чудовим Джедаєм консулом.Правдивість це теж гарна якість.Я це поважаю.Але мене піклує те,аби ти не пав на темну сторону.Ти повинен бути дуже розсудливим(це по-перше).І так,моє перше питаня на розсудливість.
Мій племінник написав мені голографічного листа,де повідомив,що позавчора йому було 17 років.А вже в наступному році йому стане 20 років.Як таке може бути???Можливо я чогось не розумію???

Даготу:
Якщо логічно подумати, то виходить, що позавчора йому було 17 років, вчора виповнилось 18, сьогодні йому стукнуло 19, ну а завтра (наступного року) буде 20 років. Виходить рік за день. Чому саме так виходить, важко сказати. Можливо там де ти живеш, пройшов всього день, а на планеті твого племінника цілий рік (хоча це тільки здогадка).

Нірвані:
Як саме ви хочете оцінити моє вміння? Мені треба зустрітися з вами для кількох спарингових боїв, або ж достатьно викласти кілька голограм з моєю участю в рукопашній бійці?

История твоя тронула мою лохматую душу, напомнила о моей молодости... Но это лирика... Глядя на молодого кандидата, я вспомнил старую историю. Объяснить этот феномен никто не смог до сих пор, хотя старались многие....
Zairus, почему число ранений в голову увеличилось, когда командос стали носить шлемы, а не фуражки?
P.S.
1. Цвет и вес каски, обзорность в ней, безбашенность бойцов, получивших железяки на голову - не имеют значения...
2. В своих никто не стрелял...

Чубаті:
Досить цікаво. Республіканські клони командос проти імперських штурмовиків.
Ну я так здогадуюсь, що з фуражками їх хоч якось можна було відрізнити від штурмовиків імперії, а так вони натягли на себе ті шоломи і стали досить схожими на своїх імперських "друзів". Звичайно, часу на роздуми під час бою не багато, тому інколи замість ворога вони підстрелювали свого, бо з початку і не зрозумієш, перед тобою ворог чи друг.

Пока что на мой ответ ты ответил не правильно.Но я тебе даю еще шанс и время.Думай...Подсказка:год,день,время-все как мы привыкли.Надо цеплятся не к длинности этих величин.Просто подумай когда у него могло быть День Рождение.Тут уловка в дате
P.S.Подсказал я очень много,ты должен розгадать.

Що для тебе э джедайською мудрістю, та як саме ти хочеш допомогти республіці, що на твою думку потрібно зробити чи може змінити.

Даготу:
Першочергово я думав про варіант, що день народження в нього 29 лютого, тому по суті святкуватиме він його раз в чотири роки. Він напевно у високосному році народився.
Але тоді йому повинно бути 16 років. А наступного дня народження (не наступного року), тобто через 4 роки виповниться 20.
Відповідь: він народився 29 лютого, день який буває раз на чотири роки.

Члены "Культа Смерти" охотятся на джедаев принеси мне три скрина с мертвыми культистами

лучше конечно найди меня. Я чаще всего на холи или асе

Ну какаято логика в твоем мышлении есть.К сожелению ответ не правильный.Но он мне понравился.Слушай правильный ответ:Родился он 31 декабря.Вот как выходит,сейчас 1 января-ему 18 лет,но позавчера ему было 17(это 30 декабря).Вэтом же году ему исполнится 31 декабря 19лет.Ну а естественно уже в следующем году ему будет 20 летВот так вот.
P.S.Я пока еще послушаю твои ответы и дам свой голос

Ростіку:
Мудрість — це здатність людини розсудливо та грамотно застосовувати свої знання та досвід, який вона здобула протягом свого життя на практиці. Це здатність знаходити рішення різних проблем, опираючись на свій та чужий досвід і вирішувати завдання будь-якої складності так, щоб як кажуть "і вовки ситі і худоба ціла була" (найоптимальніший варіант вирішення проблеми).
Змінювати в Республіці звичайно буде що. Однак це з часом. Поки що не бачу певних недоліків, які треба негайно змінювати, але і топтатися на місці не треба. Бо зміни потрібні в першу чергу для еволюції. Ситуація в світі міняється і до неї треба пристосовуватись, інакше Республіка занепаде.

Даготу:
Логічно. Але наступного разу будь-ласка попереджай, який сьогодні день, а то мій годинник збився і мені чомусь здавалося, що сьогодні 5 серпня, тому якось не подумав про це.

В своих никто не стрелял...

В тому і річ,що ти повинен був сам до цього додуматися
Ще мені цікаво подивитися на твоє володіння мечем.Скріни у студію,чим більше,тим краще.
P.S.Ти маєш показати скріни твоїх перемог у дуелях

Хм... Цікава відповідь, хоча з цих слів, зрозуміло одне - ти маєш ідеї, але боїшся їх впровадити, в данний момент, тільки через те, що твоя ситуація, а точніше положення, не є досить впливовим, саме тому ти їх приховуєш. Це показує або на твій страх(тобто, що іншим вони не сподобаються), або ж на твою стриманість,можливо на соромяздивість.
Якщо ти боїшся то відпиши мені свої ідеї в П.М., а якщо ні то сміло предяви їх усім, звичайно якщо вони в тебе є.

Ростіку:
Не знаю, я сором'язливих контрабандистів ще на своєму шляху не зустрічав, та й боятися мені нічого.
Отже, поїхали:
Для початку треба, щоб в Республіці нормально запрацювала Рада джедаїв, а вже потім приймати певні рішення, до того ж тепер здається саме вона вирішує всі питання Республіки. Доводжу до відома, що навіть в не самих демократичних державах існує інститут референдуму з самих найважливіших питань держави. А тут виходить, що більшість джедаїв залишаться осторонь процесу голосування, це при тому що спитати виборці-джедаї з членів Ради, за яких вони голосували за їх рішення не зможуть, бо раз ви їх вибрали,то вже все (пожиттєво). Тут виникає питання, а як я зможу вплинути на рішення Ради? Відповідь: ніяк, бо відізвати членів Ради вже не можна. Все, тепер вони лише самі можуть когось звідти викинути, та й то, не факт, що вдасться. Бо проаналізувавши ваші положення, зокрема пункт 2.3 вигнати члена Ради можна лише за повної згоди всіх інших. Виходить, якщо хоч один хтось проти виключення члена Ради, то й рішення про його виключення ви не приймете. Інакше воно просто недійсне буде.
Тепер до боєздатності Республіки. Не ображайтесь, але вона нульова. Я тут якось заглянув до СА, вони вже тиждень тримають свої війська біля ваших кордонів, а Республіка взагалі і у вус нед дує. Хоча хто зна, можливо ви керуєтесь древнім принципом джедаїв: діяти через бездіяльність. Вирішення проблеми: створення боєздатної армії Республіки, яку можна було б в будь-який час кинути на захист інтересів ордену.
Далі: подивіться на Імперію. У них відкрився дипломатичний корпус. Вони починають встановлювати офіційни зв'язки з іншими державами і відкривати в себе посольства, а в Республіці нема жодного дипломата чи консула.
Далі: для спілкування Ради з джедаями, потрібна не звичайна приймальна, де просто залищаються певні побажання. Потрібен речник Республіки, який би доповідав хід обговорення побажань джедаям (а то не ясно, вирішують члени Ради те питання, чи просто протирають штани), а також позицію Республіки іншим державним утворенням: Імперії, СА, Анфору та іншим.
Поки досить. Подумайте над цими пропозиціями, а потім можна і продовжити.

Хм.. Що ж, відповідь досить впевнена, а найголовніше справді досить сильна та справедлива думка, у тобі відчувається завдатки лідера, а особливо керівника, але всеж ти трішки керуєшся емоціями. Наприклад те, що хтось розвивається краще за джедаї, так з одної сторони я з тобою згоде, для джедаїв наступило скрутне становище, але не потрібно одразу братися до створення армій і рватися у бій, хоча це може керуватися і хорошими ідеями(наприклад для захисту Республіки) але ми ж памятає гіркий випадок(Сенатор Палпатин). Отже нам потрібно бути дуже обережними. Те що я хотів почути, я почу, досить розумна та найголовніше досвідченна людина, на мою думку він зробить вагомий внесок у Республіку. Я ЗА.

Не знаю, как воин, но дипломат из тебя точно выйдет отменный! Да прибудет с тобой Сила! ЗА!

Приєднуюся до вищесказаного. Бойові навички хотілося б ще перевірити, але, думаю, в нас знайдеться кому це зробити . Мені імпонують розгорнуті та продумані відповіді кандидата. Гадаю з нього буде хороший джедай. Я ЗА.

Мдя... Активные новички пошли... Это радует, но есть у тебя еще работа...
1 квест
2 квест
3 квест

Первым делом хочу поблагодарить Zarius'a за интересную историю и за приятные впечатления от чтения беседы других джедаев с ним Далее отвечу на возникшие вопросы) Они, как я понимаю, возникли от решительности и постоянного желания что-либо делать - качеств, которые очень часто вредят джедаю.

Тут ты демонстрируешь свое отношение к такого типа вопросам - чтоб повлиять на решение Совета, нужно отозвать одного из его членов и... самому пойти в Совет? Или поставить на место отозванного кого-то, кто поддерживает твое мнение? Этот подход не верный и единственное, что он может принести, так это беспорядок... Повлиять на решение совета ты можешь очень просто - аргументированно высказать свое мнение. И, поверь, если оно справедливое, то Совет к нему прислушается. Да, тебе действительно прийдется полагаться на то, что Совет будет с тобой согласен, но иначе никак. Ты можешь просматривать в этом некий авторитаризм, но без этого качественное управление государством невозможно. Если ты считаешь это недемократичным, то ты ошибаешься - Совет увидит, что какое-либо решение вызвало негодование большинства джедаев, и тогда вопрос будет ставиться на общественное голосование.

Тут есть множество факторов, которые ты не учел:
- ты не знаешь, что происходит в Храме Джедаев, соответственно, судить не можешь
- сейчас лето, джедаи на заслуженном отдыхе А выставлять абы-какой состав, чтоб провести заведомо проигранное ОБ, глупо)
- вопрос с армией стоит в очереди, его решением еще займемся

Ответ на этот вопрос прост - в Империи все вопросы решаются единовластно императором, а это требует меньше времени, нежели обсуждение любого вопроса Советом Так что не беспокойся - все решится, только позднее. Надо лиш завестись терпением
Что-то я увлекся) Ты ведь еще не джедай
Ладно, слушай мой квест:
Ты наверное знаешь, что у нас есть Святой сервер, где каждый обязан вести себя достойно! И есть грешники, которым путь на сервер заказан) Завтра 6 августа - Международный День прощения) Представь, что к этому дню набралось 20 грешников и администрация, во главе с коварным ситхом Дан Мором , придумала для них игру, победа в которой будет для них прощением) На Холи есть место, где находится кнопка, которая спавнит солдата(беднягу, который потерпает от всех пользователей портала ). И суть игры заключается в том, что все грешники размещаются где-то вдали от этой кнопки, так, что не видят друг друга и не видят кнопки. Их по одному подводят к кнопке, где у них есть выбор - нажать кнопку, если солдата нету; убить бедолагу, если он уже есть; или оставить все как есть. Весь день их водят к этой кнопки, при чем не по очереди, а беспорядочно, так что одного могут подвести к ней несколько раз подряд, а другого не трогать почти весь день. Победят они, когда кто-либо из них скажет, что у кнопки побывали все; угадает - получит для всех прощение, ошибется - продолжут нести звание "грешники".
Они не могут между собой переговариваться, никакие отметки возле кнопки тоже не могут оставить. Могут лиш обсудить стратегию перед игрой. Вот и скажи, чтоб ты им посоветовал, чтоб одержать победу?

несколько часов дуэлился с кандидатом. Дерётся не очень. Но кодекс соблюдает всегда. За всё время ниразу не ударил соспины/лежачим/безоружным.Очень вежлив, а самое главное терпелив. Именно поэтому я ЗА

Чубаті:
Детально проаналізувавши всі моменти бойових дій між республіканськими командос та імперськими штурмовиками, я дійшов певного висновку, а саме:
Зважаючи на те, що пряме попадання в голову майже завжди смертельне, зрозуміло, що відсоток поранень в голову, а не смертей, був невеликим. Однак після того, як республіканцям видали шоломи, то відповідно і захист голови став набагато кращим. Шолом захищав від смерті, але не від поранення. Тобто замість того, щоб загинути від пострілу в голову, солдат отримував поранення. Висновок: відповідно скоротилась кількість смертей, проте збільшилась кількість поранень в голову.

Нашелся человек, который смог объяснить этот феномен! Самое главное слово - ранение... И ты его нашел.
Владение оружием - дело наживное, а в остальном -
ЗА

Кол-яну:
В мене виникло одне питання, перш ніж я дам остаточну пораду цим нещасним грішникам. Чи можуть бути присутніми біля кнопки кілька "респавнутих" солдатів одночасно, чи всього один? Тобто якщо він вже присутній там, чи можна додати туди ще одного?

P.S. Практичні завдання щодо Культу Смерті та дуельних результатів я виконую і скоро повідомлю про результати.

Нет, если там уже стоит солдат, то второго добавить нельзя - либо убить, либо оставить как есть.

Кол-яну:
Довго я ламав голову над тим, як допомогти цим бідолашним. Зважаючи на останні данні, я бачу лише один варіант для їхнього прощення.
Треба, щоб кожен грішник, який підходить до кнопки, перевірив чи є вже тут солдат. Якщо нема, то він перший підійшов до неї. Він натискає і з'являється солдат. Далі підходячи вдруге, втретє і так далі, він залишає все як є (не тисне і не вбиває). Інший грішник, якщо бачить, що солдат вже є і до цього він не підходив до кнопки, вбиває його. В наступні рази він також нічого не робить.
По суті, кожен грішник вбиває або респаунить солдата в залежності від його наявності біля кнопки, якщо він підходить вперше, потім залишає як є.
Якщо грішник підходить до кнопки і бачить, що на землі лежить 10 трупів солдат і жодного живого, то можна з впевненістю казати, що біля кнопки побували всі (варіант підходить, якщо трупи не прибирають, інакше виявити чи побували всі там чи ні неможливо, тоді треба сподіватись лише на вдачу).

Нет, трупы там не остаются. Ты ж сам наверное видел - они там "испаряются")
Но мыслишь в правильную сторону! Попробуй разделить обязанности, чтоб не все действовали одинаково

Даготу:
Я провів з Вами кілька тренувальних поєдинків і сподіваюсь, що Ви оцінили мій стиль володіння мечем. Ось як Ви і хотіли фоторепортаж моїх тренувальних дуелей з Руфлессом, а також кілька фото з двома нейтральними солдатами. Ніхто не постраждав, лише синці залишились (у мене навіть декілька гуль на голові):




Джексеру:
Я намагався не допустити заподіяння зла солдатами Культу. З двома вже впорався. Перший виявився досить небезпечним, на мої прохання здатися в руки правосуддя не погодився і навіть напав на мене. Інший виявився порядним воїном, однак без бою він здаватись не збирався. З великими труднощами мені вдалося з ним впоратись і зараз він знаходиться в органах дізнання для розплутування кримінальних справ з участю членів Культу. На фото він лежить непритомним:

Дрался дуэлился с этим человеком на Холи.Мечем владеет хорошо.Все Кодексы соблюдает.Даже если я упал, выключает меч.С моим заданием справился отлично.
Мой голос ЗА

Кол-яну:
Бідна моя голова. Аж посивіла від роздумів.
Значить так. Перед початком випробування грішники домовляються, що серед них буде лише один хтось такий собі "респаунщик", який викликатиме солдата. Інші не викликатимуть солдата за жодних обставин. Якщо вони підійшли до кнопки першими (до "респаунщика"), то залишають все як є (тобто місце залишається пустим). Коли біля кнопки з'явиться "респаунщик", він активує кнопку і викличе першого солдата. Після чого чекає поки хтось того солдата не вб'є, інакше наступного разу просто не чіпає його. Коли хтось з інших грішників підходить і бачить солдата, то на перший раз він його вбиває, а наступні рази просто ігнорує його (залишає як є). Зникнення солдата (його вбивство) є сигналом для "респаунщика", і коли він бачить, що того нема, рахує про себе (1 тут вже точно був). Так постійно він респаунить солдата, коли того вбиває новий грішник, який не встиг цього зробити, і рахує до 19. Коли отак він прореспаунить 19 разів того солдата, і той 19 разів зникне, він може сміливо кричати на все горло, щоб Дан Мор їх простив, бо всі вже тут побували.

Что тут можно сказать?! Конечно ЗА! Человек с мозгами, а те еще и работать умеют! Приятно удивлен!

За.
Исполнил задание

Хочеться вірити, що враження, яке ти справив, не було зіпсоване в майбутньому. Вітаю, тебе прийнято.