Сміх тай годі
Признаюся чесно-злив з іншого ресурсу.

Про Уркаїньский Дiалект Покидькiф

Якось син до тата йде,
Почина розмову:
"Тату, шо воно таке
- Уркаїнська мова?"

Тато дунув косячок,
Шоб не пухли вуха,
І сказав йому:
"Синок, Розкажу. Послухай."

Якщо довго реготав,
Щелепа одвисла
- Пишеш: "Афтар, ну ти дав!
Я аж гепнув з крісла!"

А побачиш далі ще
Фішки та приколи
- То тоді пиши "Пече!
Просто зпопідстолу..."

Ти від сміху плакав так,
Шо аж текст не видко?
Це вже: "Вбивпаскудонах!
Ти пекельний дідько!"

Всі приколи "непіццтул",
Сто разів пробиті?
Напиши: "То ти гуцул?
Граєш на трембіті!"

А якщо гидке воно,
Наче ті кислички
- "Криотиф" - пиши - "гімно!
Афтара - допічки!"

Хочеться послати <--цензура-->,
Чухаються руки?
"Вчи москальську! Незарах!
В Жидачів, тварюки!"

Афтар збоченець і псих?
Є у нас в народі
Слово влучнеє для них:
"Пісюнковий злодій".

А якщо чиїсь слова
Не звучать ефектно,
Напиши: "Твій дім - Москва,
Кобзо ти діхфектно!"

Щоб читати чийсь накат,
Треба водки літр?
Коментуй його:
"Під кат! Забагацько літер!"

Хай народ товстий роман
В каментах малює,
Ми ж напишемо:
"Їблан. Ф сотні й не хвилює..."

А щоб плюнути в мурло,
Злістному одміну,
Пишеш: "Встрель себе, мудло,
З ходу та об стіну!"

Там про тебе хтось створив
Тему злу та люту?
Напиши: "Опісюнів!
Афтар, пий отруту!"

Спілкування шось не йде,
Наче всіх прибито?
То спитай: "А цицьки де?
Тему не розкрито!"

Придовбається якщо
Демагог кульгавий,
Наша відповідь:
"І що? Цьом тебе, плюгавий!"

Щоб запалені мізки
Вмить охолодити -
"Ктулху фхтагн, хлопаки!
Прошу не будити!"

Якщо дурні гнуть "Під кат!"
Щось смішне та нове
-Кинь: "Писако, так тримать!
Не труїть, панове."

Якщо дівка дуже зла,
Їй на всіх начхати:
"Ти, доярко, із села?
А з якої хати?"

А якщо вона коли
Скаже добре слово
-То одразу похвали
"Кицю, гламурово!"

...Всіх приколів ти допер,
Можеш вийти в люди...
Укрнет тебе тепер
Поважати буде!

"Хоч у тебе в голові
Замість мозку - дуля!
Абісцятись, дайте дві!"
-Відповів синуля.

Сорі за цензуру...

Отжиг)) зачёёёёд

Крошка-сын к отцу пришел

Крошка-сын к отцу пришел, и спросил засранец:
- Что такое «креатифф»? И кто такой «албанец»?
Папа выронил из рук дрель и пассатижи,
и сынишку своего подсадил поближе.

- Так скажу тебе, сынок – в этом нет секрета –
всё подобное говно прёт из Интернета.
Есть одна тусовка там, их зовут «падонки».
Им присущ творенья дух, такт и юмор тонкий.

Если мальчик сочинил на досуге чтиво
и, дрожа, на форум слил это своё диво,
в тот же миг примчат они, скалясь неприлично,
и напишут: «Аффтар жжот! Пацталом! Готично!»

Если мальчик не ленив и привык трудиться,
все равно ему никак не озолотиться.
За ночей бессонных плод вся его награда:
в лучшем случае – «Зачот!», в худшем – «Выпей йаду!»

Если мальчик «Фотошоп» изучил по книжке,
это очень хорошо, может, даже слишком.
Но всегда найдется тот, кто придет и скажет:
«Ужоснах! Учи матчасть!» И дерьмом обмажет.

Если мальчик – вундеркинд, пусть не мечет бисер,
патамушта умный мысль есть «гламурный высер».
Лучше «первонахом» быть или «боянистом»,
чем пытаться тормошить сонный «моск» жыжыста.

Если мальчик где-то вдруг раздобыл «пелотку»,
и от страсти у него пересохло в глотке,
и теперь терзает он писю дни и ночи,
то зовут его в Сети просто – «кибердрочер».

Если мальчик позабыл поменять раскладку,
то получится «лытдыбр», т.е. опечатка.
Вечной ссылкою в Бобруйск будет он наказан…
Вот, пожалуй, и конец моему рассказу.

Тут отец вздохнул слегка, поднялся со стула,
одинокая слеза на щеке блеснула…
- Я надеюсь, ты всосешь мой урок правдивый,
и за то, как подрастешь, купишь папе пива.

Зачот і перше, й друге!



Просто зпопідстолу! Пече!

бугога) зачотно

ыых парвало..зачед ото крэатифф

Зарах