Історія мого життя розпочалась в Піднебесному місті на планеті Беспін.

Народжений я був у сім`ї робітника, який (як і переважна більшість колоністів) працював на родовищах видобутку газу Тібанна

(відмінний охолоджувач для двигунів та відмінне джерело енергії для бластерів).
Навчався я у тамтешньому навчальному закладі, який готував спеціалістів по видобутку природного газу, і все йшло до того, що я займу місце батька і продовжу сімейну справу. Вчився я відмінно, робив успішно всі задачі, поставлені викладачами, але в глубині душі відчував...що це - не моє. Я поважав бажання батька продовжити його справу тому навіть не повідомляв йому, що це заняття мені не по душі.
Також варто сказати, що Беспін - це батьківщина майстра джедая Джинна Альтіса, який створив центр тренування джедаїв,

будучи ще зовсім дитиною, я, тишком від батьків, пробирався до цього центру і спостерігав, з кущів, за юними учнями талановитого джедая. З захопленням я міг там проседіти цілий день, але одного разу мене упіймав охоронець і приніс (в буквальнмоу смислі цього слова) мене до майстра Джинна з такими словами: "Ось, зловив порушника малого, що з ним робитимемо?". Джинн поглянув на мене, побачив моє зніяковіле і переповнене страху обличчя, і промовив: "Не потрібно мене боятися, хлопче, замість несамовитого цокотіння зубами краще розкажи з якою метою ти заліз на територію тренувального центру?". Я, опанувавши себе та перевівши дух, пояснив майстрові, що це не перший раз коли я сюди пробирався, я робив це часто, мені подобалось спостерігати за навчанням майбутніх джедаїв, їх акробатичними здібностями та вмінням поводитись з сейбером.
Нажаль наша розмова була короткою, тому що у Джинна було ще багато незакінчених справ, він велів охоронцеві провести мене до вихода з тренувального центру і повідомив мені, що я можу приходити і спостерігати за навчанням у будь-який момент, тільки вже не через забор, а через головні ворота. Я мало не кожен день приходив до центру і спостерігав за учнями, але одного дня, до мене підійшов майстер і промовив: «Хлопче, я відчуваю твій неабиякий хист та зацікавленість до всього того, що відбуваєтсья тут, чи не бажаєш ти, навчатися у мене та в подальшому стати умілим володарем сейбера?»
У цей день мене переповнювали емоції, я ще ніколи не був таким щасливим і саме тоді...я зрозумів своє справжнє покликання, вчитись у майстра Джинна. Але мені було дещо прикро...що я змарную всі надії свого батька... Тому, через пару тижнів після зустрічі з майстром я вирішив розповісти все своєму батькові, про те, що не законно пробирався на теритрію центру, що мене упіймали і що я...більш за все хочу стати учнем майстра джедая, а не навчатися на видобувача газу... Батько був завжди людиною чуйною до мене, він підтримав мене, моє рішення і не оскаржував його. Хоча в очах його було видно каплю розпачу...
З цього часу я навчався у майстра Джинна Альтіса.

Будучи учнем, я завжди з захопленням вислуховував різні істроії про джедаїв Республіки та їх подвиги, про війни з кровожерливими сітхами Імперії. І з кожним днем я тренувався та тренувався щоб в подальшому, піти на службу до Республіки та відстоювати її інтереси, які я вважав цілком лаконічними і гуманними.
І ось...я республіканець...Перші крорки молодого республіканського рекрута були зроблені у період активного протистояння Республіки та Імперії. Такий важкий час не прощає помилок, тому я, як новобранець, вступив до академії, що б підвищити свої навики володіння сейбером. Мене вчив досвідчений джедай Ральф. На кожне тренування я приходив максильно зацікавлений та уважний, що б уловити кожне слово неперевершеного вчителя. І так я тренувався, тренувався і ще раз тренувався, доки мудрому вчителю не довелось вирушити за межі нашої галактики по не відомим мені причинам.
Здобувши певний "фундамент" навичок володіння сейбером, я вирішив вступити до льотного підрозділу Флоту Республіки під назвою "Rogue Squadron"

під командуванням досвідченого командира Yanek`а Kos`а. Зовсім скоро прийшов час реформування Армії Республіки, де мені присвоїли звання F.Soldier. Під мудрим командуванням командира я ніс свою службу, захищаючи небеса славетної Республіки.

Проте далі пішла низка неприємних подій, які змусили командира скласти свої повноваження та покинути Республіку на тривалий час...наш підрозділ фактично перестав існувати, проте кожен його солдат в міру своїх сил виконував обов`язки, покладені на нього присягою.
Але настав той час, коли і мені було потрібно покинути рідну галактику...подорожуючи по безкраїх просторах всесвіту я багато думав...працював над собою, розбирався в собі. Пізнати себе досконало - неможливо, але це не значить, що не варто приділяти цьому час...пізнаючи себе - людина "росте", так ріс і я...
І повернувся я знову в рідну галактику, і взяв напрямок, наче гіганський крейсер, до подальшого пізнання себе під керівництвом мудрих Джедаїв...
Я представ перед Радою сповнений чистими думками та внутрішньою жагою до розвитку...Джедаї Ордену оцінили мене своїми мудрими питаннями та дали пораду: нести силу в собі, наче світло зорі, для знедолених в темряві зла...

Цю повідомину відредагував Eloan: 14.12.2009, 14:09