Біографія джедая-клона, якого всі на даний момент знають під ім’ям Vovcheg, записана з його власних слів партнером по п’янці, який був ще тверезий, в той час, як сам Vovcheg був на такій же стадії оп’яніння, як гізка в яку залили дві літри чистого спирту. Тут оповідається про найбільш важливі події в житті теперішнього джедая і мимобіжно про події, які не мали великого впливу на формування характеру і теперішнього стану самого Vovchega.

І Каміно

Кінець 978 року після Руусанської реформації
Біле світло… воно всюди, перше моє враження коли мене витягнули із циліндра в якому мене виростили.
- Клон джедая. Ім’я V8930. Експеримент по проекту «Vovcheg» розпочався, біовік 10 років, ріст 150см. - Вимовив один з каміноанців. Його справжнього імені я так і не дізнався, він казав називати його Архітектор, саме від нього я почув всю інформацію про себе і по проекту «Vovcheg». Було це вже перед закінченням Війни Клонів, я випадково проходив повз кабінет прем’єр-міністра Лама Су, він був відчинений і в середині я побачив його разом з прем’єр-міністром, зрозумівши що вони говорять про мене, я вирішив підслухати розмову:
- … дійшли слухи, що ви займаєтесь певним специфічним проектом?
- Що ж, надіятись що цей проект буде таємницею, було дурістю і я дивуюсь що ви викликали мене аж через три роки від початку експерименту. З чого ж почати?
- Розказуйте все з початку: звідки матеріал, як проходив ваш експеримент, абсолютно все.
- Так ось, одразу ж після битви Обі-Ван Кенобі з Джанго Феттом я прийшов на місце її проведення. Там було чимало зразків тканин і не всі звісно в хорошій якості, однак вистачило для отримання генетичного коду джедая для майбутнього проекту. Рік пішов на вирощування особи до біологічного віку 10 років. Я ризикував отримати абсолютно нестабільний зразок, хоча для мене це не було важливо, однак всі психологічні тести проведені мною показують, що з психікою в нього все гаразд. Але це не основне, основним завданням в цьому проекті було значно сповільнене старіння, через маніпуляції з генами і за допомогою енергії, яку джедаї називають Силою. Я дав йому значно прискорений ріст з поступовим скорочення швидкості розвитку аж до нуля, приблизно в біовіці 30-35 років процес старіння його організму припиниться взагалі. Я назвав цей експеримент Проект «Vovcheg»…
В цей час я побачив ще одного каміноанця який наближався до кабінету прем’єр-міністра, щоб не бути поміченим я вирішив повернутися в свій барак.
Та все це було значно пізніше, поки що я жив зі всіма клонами. Мої тренування проходили окремо від інших клонів і мали значно слабшу програму, однак основам виживання в агресивному середовищі я навчився. Життя проходило в постійній тривозі, чутки про війну, втрати серед клонів та жителів планет і цілих секторів. І нарешті війна дійшла і до Каміно. На момент атаки сепаратистів мій біологічний вік складав 15 років. До битви мене звісно не допустили, а просто відправили в спеціальний бункер під водою, разом з іншими молодими клонами і вченими-каміноанцями. Опісля я допомагав розчищати наслідки битви, ніколи не забуду запах горілої плоті і плавленого металу змішаного з солоним морським повітрям. Море тоді було спокійне, здається воно взагалі було спокійне тільки в той день, наче сумувало по загиблим.
Підслухана розмова Архітектора з прем’єр-міністром не давала спокійно мислити, крім того дивне відчуття, що сьогодні має щось трапитись, щось хороше і щось жахливе не давало спокійно провести свій вільний час. Залізши в кабінет Архітектора, я знайшов один голо диск, на ньому я побачив, як джедай б’ється з «батьком» Армії клонів. Здається це і є той джедай який став матеріалом для мене - Обі-Ван.
- Якщо джедая клонувати чи зможе його клон теж стати джедаєм? – Бажання!, вперше в мене виникло бажання чогось досягнути – стати джедаєм.
- Я бачу, ти риєшся в моєму кабінеті? – прозвучав тихий і на диво доброзичливий голос Архітектора. Всередині похололо, хоча чого в нього такий дружелюбний тон?
- Прошу пробачення, це більше не повториться – сказав я.
- Звісно не повториться. Лама Су наказала знищити тебе, а всі дані по проекту віддати їй. Однак, здається, я зрозумів що я розробив. Ні, цих даних ніхто не отримає, я знищу їх, однак тебе, своє «дитя» я не знищу, тобі потрібно покинути планету. Ти летиш на Корускант, разом з бійцями з 501, які проходили тут курс лікування. Швидше, їхній ЛААТ відправляється через 10 хвилин. Речей у тебе немає, хоча візьми це, як мій прощальний подарунок, роба джедая, тобі якраз підійде, однак поки що носи цю броню, що на тобі. Прощай V8930 Vovcheg.
- Прощайте, Архітектор.

ІІ Падіння надій

Перший політ, перший стрибок в гіперпростір. Відчуття незвичні хоча й приємні. Через різкі зміни в моєму зазвичай розпланованому житті я почувався явно не в своїй тарілці. В кораблі було досить тісно й душно. Навпроти, мною був замічений один із знайомих клонів, здається це Атравел. Досить легке приземлення і нарешті думка: - А що далі?. Розговорившись з Атравелом, я переконав його допомогти мені. Він сказав йти за ним до місця збору 501 на завдання.
- Тут на Корусканті є вороги? - здивувався я.
- Поки що не знаю, нас просто збирають на якесь завдання.-відповів клон.
- Мені потрібно до храму джедаїв, ти знаєш де він?
- Так, я відведу тебе туди після завдання, наскільки я знаю, то тепер столиця є місцем дислокації 501-го.
- Гаразд я зачекаю, успіхів і повертайся живим, щоб я не шукав другого провідника.
- Добре – усміхнувшись відповів Атравел.
Я залишився один в порожньому приміщенні…
Атравел разом зі своїми товаришами по службі прийшов пізно вночі, також я помітив значні втрати серед особового складу легіону.
- Як завдання?- запитав я.
- Успішно, хоча як сказати, для тебе є погані новини. Храм джедаїв і всі джедаї повністю знищені, вони визнані зрадниками Республіки і ті джедаї, які залишились в живих будуть негайно знищені, не виконувати цей наказ я не можу. Війна Клонів завершена, а це тобі, все що я міг взяти-з цими словами він витягнув лайтсабер і віддав його мені – ще одне, я думаю тобі вже не потрібно в Храм джедаїв. Крім того краще нам більше не зустрічатись.
У відповідь я не сказав жодного слова, тільки подумавши про те, що я втратив свою ціль яка штовхала мене в перед останні кілька днів.

ІІІ Льодовик

Будучи серед великої кількості різних істот всіх рас, почуття самотності видається дивним. Однак саме таке відчуття було в мене наступні кілька років. Новини про трансформування Республіки в Імперію, про другу битву на Каміно, про атаки повстанців я сприймав зовсім відчужено. Здається життя втратило сенс.
Одного дня до мне підійшов дивний чоловік. Він сказав, що проводить експеримент з довготерміновим замороженням живих організмів при цьому зберігаючи їм життя, хотів би спробувати це на людині і я підходжу під цю роль.
- Вам потрібна людина, яку ніхто не буде шукати?
- Частково так, однак експеримент цілком законний. Нам потрібна людина в якої немає близьких тому що ми хочемо вирвати її з життя галактики років на 20.
- В Імперії зараз законне те, що при Республіці вважалось найважчим злочином. Які гарантії, що я виживу?
- Ці експерименти проводились ще при Республіці моїми попередниками, однак звісно ж не на гуманоїдах. Вони закінчились успішно, в лабораторії ми вам покажемо процес розмороження одного екземпляра, щоб ви не хвилювались.
- Хм, гаразд подивимось.
Увійшовши в лабораторію, доктор дав мені дихальну маску.
- Це для безпеки, лабораторія абсолютно чиста, а ми ще не знаємо,на що ви можливо хворі.
Одягнувши маску і зробивши кілька вдихів, я одразу ж втратив свідомість; повітря в масці явно замінили на якийсь газ…

ІV Повернення в реальність

Свідомість неохоче поверталась в ослаблене тіло, раптом різкий головний біль змусив різко підвестися і… отримати удар по голові. Розплющивши очі , я побачив, що знаходжусь в якійсь камері, вона була зачинена, однак транспаристилова її частина була покрита мережею тріщин, тому після кількох ударів вона розбилась. Вилізаючи з камери, я оглянув приміщення в якому опинився: це були руїни якоїсь лабораторії. Я згадав події останніх днів, чи то пак років. Проклятий дослідник, трапився б він мені зараз. Що ж треба починати освоюватись, і не завадило б чогось поїсти. Ще раз оглянувши приміщення, я помітив невеличку тумбочку, всередині я знайшов свої речі, які досить добре збереглись, лайтсабер був повністю розряджений. Одягнувши свою броню і взявши робу джедая і лайтсабер, я вийшов на вулицю.
Чорт забирай, я занадто ослаблений, щоб думати і щось робити.
Неподалік я помітив вогні якогось бару, доповзши до нього я поговорив з барменом, він погодився в обмін на мою броню, яка представляла цінність для нього, як для колекціонера всього древнього, нагодувати мене і примостити на кілька днів в сусідньому готелі. Після добрячого обіду я заснув на добу, прокинувшись я вже почувався значно краще. Одягнувши робу і зарядивши меч, я вирішив дізнатись навколишню обстановку. Новини були такими: як виявилось мене заморозили на 1000 років, непогана мандрівка в часі-подумав я, як тільки дізнався. Політична ситуація була трохи більш втішною: Республіка відновилась і займала на політичній арені одне з лідируючих місць, Імперія все ще існувала, однак це була вже не та могутня держава якою керував Палпатін, також були кілька груп,які мали досить сильний вплив в галактиці.
Я вирішив ще раз переговорити з барменом
- Дякую за допомогу, мабуть я направлю свій шлях в ряди Республіки.
- Вибір за тобою, все ж таки я здивований, ти живий очевидець таких великих подій як Війни клонів, утворення Імперіїї і багато інших.
- Я багато чого пропустив, багато що чув тільки по новинах.
- Ну в будь-якому разі успіху в подальших справах.
З таким настроєм я направився в зал отримання громадянства Республіки

V В Республіці

Перед входом в зал отримання громадянства мене перестріла стара ботанка:
- Одного разу ти поглянеш на світ де опинився і побачиш… тільки Тіні. Світ тіней. Білих і чорних, синіх и жовтих, червоних і зелених. Твоя душа приречена блудити між них, шукаючи вихід і ударяючись об кам'яні стіни, що захищають цей світ. І душі твоїй призначено наповнитись темрявою. – сказавши це вона зникла. А я не довго задумуючись над її словами увійшов в Зал.


([жарт]Якщо ви помітили помилки в тексті виділіть його та нажміть Alt+F4[/жарт])
(to be continued...(помилки в тексті, а також невідповідності до історії ЗВ відправляти мені в ПМ або тут в коментарі))

Цю повідомину відредагував Vovcheg: 18.10.2009, 13:58