Я ознайомився с Правилами Поводження на Ігрових Серверах, Правилами для кланів, Конституцією Республіки і Кодексом Ордену Джедаїв.
(Напевно це звичний для усіх копі-паст, і напевно більшість людей, якщо не всі, не бачили навіть конституцію республіки в очі, тому не буду говорити зайвого, але речення де написано про ознайомлення правил, я копі-пастнув у Kozakc, а у слові Конституціє (ю) - ще й виправив помилку
![megalol.gif](style_emoticons/default/megalol.gif)
)
|-------------------------
АВТО БІОГРАФІЯ--------------------------------|
Планета -
Раксус Прайм.(Форпост старої Республіки)
Як це не прискорбно, але моя поява на світ, співпала з датою страшної війни, війни, яка запам'яталась усім свідкам тих часів. 3 339 Дяб,У Ввечері, о 21:37 за Київським часом))) сепаратисти прорвали блокаду республіканського флоту. Незважаючи на стрімке переміщення противника, солдати республіки робили усе можливе для того, щоб стримати їхній наступ, та дочекатися допомоги з сенату...
Молодий та наївний генерал - ситх Улік Кель-Дрома, який керував операцією по вторгненню, знав, що якщо вони не встигнуть взяти головну стратегічну точку - "республіканський форт", і допомога з боку свого супротивника прийде вчасно, то це завдасть велику тріщину у його планах, і можливо навіть змусить відступити з важкими втратами. Тоді без сумніву залишалось тільки одне, скористатись старовинною зброєю(артефактом)планети, масового знищення. Енергія темної жатки, могла знищити усе живе на планеті...та він помилився. Артефакт, який керував темною силою "жатки", через кілька сот років був пошкоджений, і активувавши його, він знищив лише одну половину планети, саме на ту половину, де вилися військові дії.
Після цих дій, біополе планети почало слабнути, усе живе вимирати. Усі хто вижив, почали масово покидати планету, доки не було запізно. І саме в тому скупчені людей, була моя вагітна мати, котра доношувала мене на 8 місяці вагітності, та дії що відбулися, вплинуло на її психіку та здоров'я, що спричинило короткочасні пологи.
Я народився вже можна сказати біженцем, дитиною без минулого, та невідомого майбутнього. Мені дали ім'я на честь космічного корабля "Stoun", в якому тисячі людей змогли вибратись вже фактично з мертвої планети. Вставку "Bell" я отримав від свого покійного батька - Bellorio.
Шукаючи притулку у різних системах, нам категорично відмовляли усі...хто ми, ми прості форми життя, котрих позбавили навіть рідної землі. Але була планета яка поставилася до нас з зацікавленістю... - Татуїн, планета де панує рабовласництво та корупційна влада. Нас усіх завербували як рабів, та й іншого вибору у нас вже й не було.
Йшли роки...я надіявся та вірив, що колись я все таки зможу покинути цю планету, та добитися хоть чогось у своєму житті. Та надії були марні.
Рік за роком, мене використовували як РІЧ- річ без почуттів та власного ставлення.
У ввечері 3 349 дяб. повертаючись від свого нового господара, котрий виграв мене у карти, до свого маленького "шалашика(котрим була моя домівка)" - я побачив космічний корабель, котрий саме заходив у атмосферу планети, і огняною зіркою летів прямо на скалястий риф пустелі. Зіткнувшись з ним, корабель надиво врятував енергетичний щит, але ймовірність того, що після цього зіткнення хтось врятувався всередині, була малою. Тому я навіть не став цікавитись, бо знав, якшо хтось і виживе, то головорізи сахар, або піщані черви після цьої знахідки нічого незалишуть.
Прокинувшись у ранці, я побачив з свого маленького віконця, що щось діється у місті... всі люди, твілеки, трандошани та інші інопланетні форми життя, з великою зацікавленістю прямували до місцевого мото-стадіону(де відбувалися дії в першій частині фільму Лукаса - Star Wars). "Що ж там відбувається"-запитав себе я, одягнувшись, я разом з навіженим натовпом вирушив туди.
Прийшовши я побачив приковану людину, з якимось дивним
татуюванням на руці, , місцеві головорізи, котрі знайшли дану знахідку, говорили усім, що це не проста людина, а джедай. доказом чого був його зелений меч знайдений біля нього, що символізував його як поважного полковника, або ж генерала республіки. Потішившись, здивований натовп розійшовся по своїм справам, лише я, ще довго стоявши ,дивлячись на цього незнайомця,роздумував - "може це і є мій шанс, шанс вибратися звідци".
Але допомогти йому я ніяк не міг...не маючи зброї, і взагалі нічого, найменші спроби його врятування, могли обійтися мені власним життям.
Після усіх вагань, я вирішив повернутися до роботи...аж тут я почув чийсь голос, котрий лунав з моєї голови, він благав мене відправити цю комбінацію цифер "4686798***", що насправді був зашифрованим посланням, на адрес закритого каналу :900*.
Згадавши, що радіо-приймач дального радіуса є у мого господаря, я вирішив дочекатись доки він піде у бар, та відправити це дивне послання.
Але послання було зовсім недивне...Через 2 години після відправки шифру, в систему татуїна почали входити Республіканські крейсери, котрі через шифр, змогли розшифрувати місце перебування їхнього генерала.
Звільнивши його, вони хотіли відправлятись назад на Корусант, але він попросив зачекати.
Знайшовши мене у моєму шалашику, гедь напуганого, він запропонував відправитись з ним, говоривши що з тебе вийде непоганий солдат Республіки, може й до джедая тобі далеко, так як здібностей до форсу ти не маєш, але віддане серце в тебе є.
Довго вагаючись, я все ж таки вирушив з ним.
Залишивши мене в приймальній до Ордену, він вирушив далі по своїм справам, побажавши мені успіху, і ще раз подякувавши за спасіння ...
|-------------------
Офіційні дані-----------------------|
18 Років.
Місце проживання - Хмельницька обл., Україна.
Ім'я Інкогніто :?)
Цю повідомину відредагував Stoun Bell: 2.9.2011, 17:40