to Rikimaru Я вже раніше писав, що оновив історію в першому пості) - Я гадаю, що Майстер Джедай, якщо він справжній майстер, то він отримає перемогу навіть на Лордом Ситхів, тому що у першого ясний розум, мудрість і прозорість думок, ним керує могутня сила, яка наповнювалася міццю довгими тренуваннями, досвідом. Джедай не боїться смерті і він не жадає крові, на відміну від ситха, яким керують негативні емоції, такі як: лють, жадібність, егоїзм, страх. Емоції - це каталізатор, які поступаються набутому досвіду і мудрості. Битва зазвичай між цими двома сторонами запекла, але моя думка, що Майстер Джедай здобуде перемогу. - Я гадаю, що я її кохаю сильно, але вона зробила свій вибір і хоч вона пішла до "поганого хлопця", я не намагатимусь її відбити, тим паче, що без жертв не обійтись буде. Якщо я її справді люблю, то я поважатиму її рішення, яким би воно не було. - Коли я був хлопчиком, я грався на одному зі складів, де зазвичай нікого ніколи не було. Я почув крики і хтось наближався, тому я заховався за залізними барелями. Мені довелося стати свідком битви джедаїв проти ситів, під час якої відрубали одному джедаю руку і його світловий меч відлетів якраз до моєї схованки, але я боявся доторкнутися і просто відступив крок від нього. Невдовзі до ситів надійшла підмога і вони погнали джедаїв (я не знаю чи вони змогли втекти), а меч залишився лежати біля мене. Я зрозумів, що то був мій шанс втекти, але я не зміг залишити його лежати просто там, і тому я забрав його з собою. Я його поклав у свою скриню з одягом на саме дно, а точніше в потайну схованку під дном, яка відкривалася за допомогою важіля у вигляді залізної ручки збоку (треба було покрутити проти годинникової стрілки, ніхто не запідозрив, що там є навіть схованка). Я не витягував світловий меч доки він мені не став у нагоді. - У мене є інтереси, але хобі мабуть мало. Раніше захоплювався футболом і настольним тенісом. Зараз стало обмаль часу на заняття футболом через підготовку до зно і зміною місця навчання (раніше вчився у школі в моєму містечку, а зараз другий рік в київському ліцеї). Тож, теперішні хобі мої це дивитися серіали, грати в джа і доту (хоча то одні провальні катки і зіпосвані нерви), гуляти з друзями і слухати музику. - Взагалі, мені не байдужа доля нашої країни і політичний рівень держави, проте я не хочу встрягати в ті справи і не по душі мені це діло. - Перше призначення законів - це захист населення, урегулювання суспільного життя, запобігання від вчинків, які можуть нашкодити людям. Але іноді впроваджують закони, які суперечать інтересам суспільства.
Цю повідомину відредагував Arvin: 2.2.2016, 20:22
|