[X] Мій Помічник

Розвивай себе!

В цій темі ви можете поділитись цікавими статтями для розвитку особистості, життєві питання, корисні поради для вивчення іноземних мов, психологія людини і т.д

Правила теми:

Український варіант.
1. В темі можна розміщувати статті для розвитку особистості, цікаві статті на життєві теми. Наприклад: як краще вчити іноземні мови, чому ми боїмось виступати перед публікою, і т.д
2. Заборонено викладати фото більші, ніж 750 пікселів в ширину, і 750 пікселів в висоту.
3. Тема призначена для читання.
4. До статті бажано прикріпляти картинку.
5. Дотримуйтесь правил форуму, та правил розділу.

Русский вариант.
1. В теме можно размещать статьи для развития личности. Например: как лучше учить иностранные языки, почему мы боимся выступать перед публикой и т.п.
2. Запрещено выкладывать фото больше, чем 750 пикселей в ширину, и 750 пикселей в высоту.
3. Тема предназначена для чтения.
4. В статье желательно прикреплять картинку.
5. Соблюдайте правила форума и правил раздела.

Цю повідомину відредагував Sheza: 2.2.2017, 19:13

Перестаньте переймати звички успішних людей - вам це не допоможе

"Як стати успішним до 30", "10 звичок мільярдерів" і т.д. - чтиво, котре розмножується в інтернеті щодня. Як правило, у всіх цих статтях йдеться про одне й те ж: вставай о 6 ранку, займайся йогою, пий смузі замість кави, роби стартап замість "працювати на дядька" і будь як Бренсон. Тоді тебе неминуче чекає успіх, багато грошей, заздрісників і спорткар. І найдивніше - такі статті дуже популярні серед читачів.
Але якби стати успішним було так легко, світ уже цілком складався б з мільярдерів - чому ж цього досі не сталося? Один філософ-аматор Даріус Форокс у своїй статті дійшов невтішного висновку: намагаючись наслідувати успішних людей, ми здійснюємо самогубство.
Ви всі, мабуть, бачили їх - статті та книги, які обіцяють розкрити вам секрети успіху. Заощаджуйте собі час і не читайте їх. Я поясню.
Існує безліч різних типів публікацій в стилі "як стати успішним". Найбільше я люблю ті, в яких припускається, що між переможцями і переможеними є різниця. Щось на кшталт: "Така поведінка відокремлює успішних людей від середнячків". Або як щодо публікацій, в яких перераховуються звички мільйонерів і мільярдерів? Вони такі передбачувані.
Ці статті та книги створені для того, щоб ви могли відчути себе краще. "Бачите! У мене є всі ознаки успішної людини. Я один з них!".
Вони завжди концентруються на результаті. Не на процесі. Вивчення, перейняття і крадіжка корисних звичок і тактик - це ще треба вміти. Але я зараз не про це. Я говорю про людей, які бачать тільки результат. Тобто успіх.
А ще всі вдають, що успіх - не обов'язково гроші та багатство. Але це неправда. Коли ми говоримо про успіх, ми всі маємо на увазі гроші. Давайте говорити відверто.
Дерек Сіверс, автор "Все, чого ти хочеш", сказав найкрутішу фразу на шоу Тіма Ферріса, коли той запитав його про успіх: "Зверніть увагу, що ми всі маємо на увазі, коли говоримо "досягти успіху" - ми насправді маємо на увазі "розбагатіти".
Я не думаю, що бути багатим - це щось погане або ганебне. Люди можуть ставити перед собою будь-які цілі. Але давайте не кривити душею і не робити вигляд, наче "тільки ви самі можете визначити - що для вас є успіх", а потім говорити про звички мільярдерів.
Минулого тижня я розмовляв зі своїм ментором про цей феномен. Він ніколи нічого не читає в онлайні. Йому подобаються газети й аналогові книги. Він не дуже захоплюється технологіями. Ще рік тому у нього все ще була Nokia 6310i. Можна дзвонити, писати SMS і грати в Snake II - все. Коли він дізнався, що Nokia закриває цю лінійку, він реально пішов і купив чи п'ять, чи то шість цих телефонів. Йому подобається те, що батарея не розряджається цілу вічність. Реально, ці штуки можуть прожити на одному заряді впродовж двох людських життів...
Ну так, про що це я. Мій ментор - він "олдскульний". І ми з ним обговорювали те, як більшість людей визначає успіх. Ось що він сказав.
"Є велика різниця між вивченням успіху і побудовою успішного бізнесу або кар'єри. Це як талант і важка праця. Я знайомий з безліччю талановитих людей, які ніколи нічого більш-менш значимого не зробили. А ще я знаю багато людей без будь-яких особливих здібностей, які створили дивовижні речі. Знання того, як стати успішним, не гарантує досягнення успіху. Я глибоко переконаний у протилежному. Люди, які не вважають, ніби все на світі знають, досягають в житті набагато більшого".
Я думаю, він має рацію. Я повинен бути чесним. Я сам намагався "навчитися звичкам успішних людей" в минулому. Але я ніколи не дивився на це з такого боку.
Мій ментор спробував мені пояснити, що успіх досягається не шляхом копіювання інших. Не важливо, скільки у вас однакових звичок з успішними людьми - це взагалі нічого не означає. Не плутайте кореляцію і причинно-наслідкові зв'язки. Це його слова.
Прочитання книг і статей про успіх - марна трата часу, тому що вони не вчать вас нічого корисного. Навпаки, вони можуть спровокувати у вас "тунельний" зір - ви почнете ставити собі цілі, які поведуть вас у невірному напрямку.
Наприклад, ранні підйоми зранку. Ця звичка завжди присутня в списку успішних. Але пробудження - це не навик, який допомагає вам щось робити. Коли ви намагаєтеся наслідувати багатого чоловіка, який рано встає - ви думаєте, що теж станете багатим завдяки раннім підйомам?
Ось тому я і вважаю дивним прагнення людей наслідувати спосіб життя заможних людей. В чому сенс? Навіть якщо ви знаєте точні складові успіху, для вас це не обов'язково корисно.

Річард Бренсон - один з найвідоміших людей на планеті. Багато хто вважає, що він - найуспішніший підприємець в історії. Він написав величезну кількість статей і книг. Його "заінтерв'ювали", "зааналізували" і "задосліджували" ледь не до смерті. Ми знаємо все про звички і спосіб мислення Річарда Бренсона.
Мені цікаво: якщо ми всі так пристрасно намагаємося його імітувати, то чому у світі досі не з'явилося ще більше світових знаменитостей серед підприємців? Саме так. Це не так просто.
Я розумію, чому ми наслідуємо успішних людей. Ми всі хочемо результату, але ніхто не хоче працювати самостійно.
Я не читаю статті про успіх. Мене не цікавить, чи говорите ви тільки заради того, щоб говорити, чи можете підкріпити свою промову результатами. Просто не можна гарантувати комусь, що він досягне успіху, якщо буде робити те або те. Але це не головна причина, через яку я не намагаюся імітувати успішність. Краса в боротьбі.
Якщо ви сліпо наслідуєте інших, ви вбиваєте свій характер. Найкраще тут підходить коментар Ральфа Уолдо Емерсона: "Заздрість - невігластво, наслідування - самогубство".

Будьте собою. Це найбільше кліше філософа-любителя. "Наслідування - смерть". Так
навіть краще, ніж нудне "будь собою". Але означає це одне й те саме.
Давайте на хвилину уявимо, що хтось може надати вам точні інструкції, як досягати успіху. Чи будете ви їх виконувати? Чи віддасте перевагу своїй дорозі? Навіщо взагалі турбуватися про результат, адже життя - це не тільки успіх, що б ми під ним не розуміли. Життя - це боротьба за розуміння, як воно влаштоване. Істина, від якої багато хто з нас намагається втекти.
Один з моїх улюблених музикантів Джей Коул написав пісню Love Yourz про цей концепт. У ній співається: "Є краса в боротьбі, потворність в успіху". Подумайте про це. Якщо ви дістанетеся до пункту призначення, але виявите, що це не те місце, в якому ви насправді хотіли опинитися?
В цьому і полягає небезпека копіювання. Будьте вищими. Завжди дотримуйтесь власного шляху, як би складно це не було. І любіть його. Тому що це єдино правильний шлях з усіх.

Автор Darius Foroux.
Першоджерело medium.com.
Переклад Vitaliy DeFranko.
Джерело uamodna.com.
Ілюстрація Darius Foroux, "Гей, дозволь мені вкрасти твої секрети! - Без проблем, лови!"

Цю повідомину відредагував Sheza: 2.2.2017, 19:14

Простий спосіб перевірити, що для вас важливо насправді

Психологічний тест, який розповість вам про ваш характер і бажання. Перш ніж рухатися далі, приготуйте чистий аркуш паперу і ручку. Після того, як прочитаєте питання, негайно записуйте відповідь. Не давайте собі часу на роздуми. Пишіть або малюйте перше, що спадає на думку. Ось питання. Вимкніть на час свою логіку, бо всі вони спрямовані на гру з вашою підсвідомістю.

Уявіть, що ви йдете з кимось по лісі. Хто це міг би бути?
Ви йдете по лісі і бачите недалеко від себе тварину. Що це за звір?
Що відбувається після того, як ви зустрілися з ним очима?
Ви продовжуєте йти по лісі. Виходите на галявину, на якій стоїть будинок вашої мрії. Як би ви описали його розмір?
Чи оточений будинок вашої мрії парканом?
Ви заходите в будинок. Йдете в їдальню подивитися на обідній стіл. Опишіть, що ви бачите на ньому і навколо нього.
Ви залишаєте будинок через задні двері. І бачите лежачу прямо на траві чашку. З якого матеріалу вона зроблена?
Що б ви зробили, побачивши її?
Ви підходите до кінця двору, посеред якого стоїть будинок. Там водойма. Що це за водойма?
Як ви збираєтеся перетнути воду, щоб рухатися далі?

Відповіді на всі питання, які ви дали, демонструють ваші цінності і ідеали. Ось як їх аналізувати:

Людина, поруч з якою ви йдете, - це найважливіша людина у вашому житті.
Розмір уявної тварини - це насправді розмір ваших проблем всередині вашої підсвідомості. Чим більша тварина, тим важче вам жити.
Те, як ви реагуєте на несподівану зустріч у лісі, - найхарактерніший для вас спосіб вирішення проблем (агресивний, пасивний або тікаєте).
Розмір будинку, який ви побачили, - це розмір ваших амбіцій. Якщо він занадто великий, можливо, у вас завищені очікування від життя.
Якщо забору немає, ви відкрита і внутрішньо вільна людина. Якщо він є, значить, ви цінуєте особистий простір і того ж чекаєте від інших. Тобто ніколи не ввійдете в особистий простір інших без дозволу.
Якщо в цій кімнаті ви не побачите їжі, квітів або людей, значить, ви, швидше за все, глибоко нещасні.
Міцність і довговічність матеріалу, з якого зроблена чашка, - це те, наскільки міцними ви сприймаєте свої відносини в родині. Одноразовий пластиковий або паперовий стакан? Скло? Швидше за все, вам тривожно за майбутнє своєї сім'ї. Якщо чашка була у вашій свідомості металевою або порцеляновою, значить, вам нема про що турбуватися.

Ваш вчинок характеризує ставлення до людини з питання номер один.

Розмір водойми - це розмір вашого сексуального апетиту.
Чим «мокріший» спосіб пересування ви виберете, тим більше значення у вашому житті має секс.
Важливо: Ви можете проходити цей тест знову і знову з різницею в кілька днів. Справа в тому, що він відображає не якісь базові характеристики вашої особистості, а ваш психоемоційний стан в даний момент.

Полюби себе таким, яким ти є

Крок 1. Перестань міряти свої вміння чужими стандартами. Скажи собі: я - такий, який є, між мною та іншими людьми не може бути повного збігу, адже я - унікальний.

Крок 2. Створи свою галерею успіху. Заведи альбом для кращих фотографій, фіксуй власні досягнення, хороші сторони і удачі: при одному погляді на цю колекцію весь твій сумний настрій зникне, а самооцінка підніметься.

Крок 3. Напиши перелік того, що дає тобі привід пишатися собою. Наприклад, ти уважний до дрібниць, чуйний, добре ладнаєш з людьми, вмієш ліпити фігурки з пластиліну і т.д. Тепер проаналізуй, як ці якості допомагають тобі в житті. Якщо виявиться, що якийсь із талантів ти поки не задіюєш, подумай, чим він може тобі допомогти. Зверни увагу: якщо ліплення з пластиліну (глини) всього лише піднімає настрій і приносить позитивні емоції - це вже здорово і дуже корисно для тебе! Привчіть себе доповнювати цей список щовечора, адже щодня ти досягаєш все нових і нових вершин. Їх потрібно обов'язково вносити в список.

Крок 4. Хвали себе за досягнення. У тебе сьогодні вийшло приготувати смачний сніданок або звести квартальний звіт з першого разу? Обов'язково похвали себе за кожен успіх, нехай навіть він здається крихітним. І, до речі, відзнач про себе, яка саме особиста якість тобі допомогла його досягти.

Крок 5. Будь сам собі найкращим другом. Подивися на себе в дзеркало. Кого ти там бачиш? Друга чи ворога? Думай про себе так, як би ти хотів, щоб про тебе думали інші і оцінюй себе так, як би ти хотів, щоб тебе оцінювали оточуючі.

Крок 6. Настройся на позитив від спілкування з людьми. Довіряй оточуючим, не сприймай людину неприязно, якщо тобі про неї нічого не відомо. Постарайся побачити в незнайомцеві насамперед хороші якості.

На нервах: як успішно виступити в складній ситуації

Групова співбесіда. Найважливіше засідання ради директорів. Презентація для інвесторів.

Якщо ви бували в одній з цих ситуацій, то знаєте, як важко часом говорити впевнено, розбірливо і переконливо. Навіть якщо ви розумієте, що ваша промова хороша, виступ помітно ускладнюється, коли ставки високі. Ви не можете точно проконтролювати результат - але можете контролювати те, як говорите в даний момент. Ось кілька порад, як добре показати себе навіть в найбільш страшних умовах.

1. Зосередьтеся на тому, що ви хочете сказати, а не на тому, що люди хочуть почути

В першу чергу, потрібно зберігати зосередженість. Якщо ви занадто старанно намагаєтеся зрозуміти настрій аудиторії і підлаштувати свій виступ під нього, ви можете повністю втратити концентрацію. Вам може здатися, ніби ви розумієте, що ваша аудиторія хоче почути, але ви не телепат. Звичайно, їхні очікування важливі, але не будьте занадто одержимі прагненням догодити всім.

Перш за все, ви їх не знаєте. Можливо, вам дещо відомо про їхній досвід і у вас є якісь уривки інформації, отримані від колег, але часто ви не дуже-то добре знаєте людей, з якими говорите. Крім того, коли ви сидите напроти трьох або чотирьох VIP-персон, кожен з них може хотіти абсолютно різного.

І не розраховуйте на сильний зворотний зв'язок від вашої аудиторії. Досвідчені інвестори і рекрутери вміють бути незворушними; вони будуть ввічливі і професійні, але не обов'язково стануть розкривати свої враження. При цьому важливо пам'ятати, що ці незворушні погляди не мають до вас ніякого відношення.

Як правило, чим вищий рівень вашої аудиторії, тим менш емоційною вона буде (принаймні, тим більш стримані вони будуть в плані вираження емоцій). Тому постарайтеся не переживати, про що вони думають. Скажіть те, що збиралися сказати - від щирого серця. Це єдине, що ви можете контролювати.

2. Поділіться незвичайним фактом про себе

У напружених ситуаціях потрібно справити хороше враження, але спроба якось виділити себе може здатися ризикованою. Є кілька простих способів зробити це, не піддаючись ризику: це переконливі образи, барвисті приклади або зворушливі історії.

На нещодавній зустрічі я попросив свою команду поділитися моментами, коли вони успішно справлялися з якимись перешкодами - стандартне запитання на співбесіді. Найбільш пам'ятною стала розповідь працівника, який жив від зарплати до зарплати, перш ніж прийшов на роботу до нас. Він зіткнувся з вибором - або зробити крок назад і залишитися зі своїми батьками в Каліфорнії, або піти за своєю мрією і відправитися на холодний, морозний Середній Захід - що саме по собі є пригодою для уродженця західного узбережжя. Повернутися додому було безпечніше, але він ризикнув і переїхав до Міннесоти. Рішення окупилося не тільки для його кар'єри, а й для моєї компанії, якій пощастило отримати такого співробітника.

Особиста історія не повинна бути абсолютно приголомшливою, барвистою, такою, що запам'ятовується. Її мета - прояснити ваші цінності, ідеї і досвід, які зробили на вас найбільший вплив. Зробіть це, і ви зможете виділитися навіть у грі з високими ставками.

3. Починайте кожен новий виступ з нагадування про попередній

Нещодавно генеральний директор однієї великої корпорації найняв мене, щоб допомогти деяким топ-менеджерам краще виступати на радах директорів. Однією з найбільших проблем цих засідань було те, що він називав «ванна мізків»: все, що потрапило туди під час зустрічі, в кінці повністю «зливається», так що важко зрозуміти, чи пам'ятають люди щось з того, що сталося напередодні.

Це проблема для ораторів, яким потрібно, щоб VIP-аудиторія пам'ятала їх виступ під час наступної зустрічі. Тому ніколи не зайвим буде нагадати контекст. Наприклад, якщо ви зустрічаєтеся з командою інвесторів вдруге, виділіть одну-дві хвилини і нагадайте основні моменти вашої першої презентації.

Створюючи контекст для нового виступу, ви тим самим затикаєте ці діряві ванни. Точно так само під час затяжного процесу співбесід варто періодично нагадувати про факти, які грають на вашу користь.

4. Залиште нервозність для вступної частини

Коли ви виступаєте в умовах високого тиску, неминуче виникає тривога. Деяким людям легше впоратися з цим завданням, ніж іншим. Щоб заспокоїти нерви, спробуйте транслювати напругу в ритм виступу. Почніть сильно, використовуючи, наприклад, серію питань:

Які проблеми ми подолали в минулому? Які проблеми ми повинні подолати прямо зараз? Які проблеми нам, можливо, буде потрібно подолати в майбутньому?

Ви також можете повторювати такі фрази, як «Подумайте про А. Подумайте про Б. Подумайте про В». Якщо ви зможете увійти в ритм з самого початку, то дасте вихід цій тривозі і знайдете власні зони впевненості. Ритм - це один з методів, які допомагають впоратися з нервозністю.

Навіть найсильніші оратори можуть зіткнутися з проблемами, коли ставки дуже високі. Але якщо ви будете тримати ці стратегії в голові, то зможете виступати сильно і цілеспрямовано, навіть якщо перенервували на початку.

Автор: Анетт Грант
Джерело: ideanomics.ru

Цю повідомину відредагував Sheza: 6.2.2017, 19:56

Як досягти успіху у співбесіді на отримання наукових стипендій?

Співбесіди на отримання стипендій можуть стати досить проблематичними. Шарлотта Уоррен-Гаш і Анжелік Мавродарі обговорюють в даній статті ефективні стратегії підготовки до цієї події.

Дослідницькі стипендії можуть стати своєрідними воротами до світу фантастичних можливостей. Але співбесіди можуть бути досить напруженими і лише меншість заявників успішно їх проходять: дані з Ради Медичних Досліджень показують, що лише 25% заявок на стипендіальні програми були успішними у 2015/2016, разом з 19% посад наукових стипендій. Потрапити в шорт-ліст на співбесіду вже є саме по собі досягненням, так як близько 50% тих, кого викликали на співбесіду мають більші шанси отримати стажування. Так як же можна максимізувати ваші шанси на успішну співбесіду?

По-перше, перечитайте вашу заяву і рекомендації декілька разів. Ваша мета – виявити слабкі місця, або ж моменти, які потрібно прояснити. У всіх дослідженнях є певні рамки, обмеження, і пам'ятати про них дуже важливо. Надішліть вашу заяву супервізорам, співробітникам та колегам для критики. Потім підготуйте список практичних запитань. Деякі з них будуть більш вузькими, інші загальними, як от питання «як дане стажування покращить вашу кар’єру». Консультування зі стипендіатами, які вже є в бажаній програмі допоможе вам уточнити список. Намагайтесь будувати відповіді у вигляді двох чи трьох ключових повідомлень, а не у вигляді довгих параграфів для запам'ятовування.

Більшість спонсорів вимагають коротку презентацію. Ви маєте донести до багатопрофільної аудиторії ваші дослідження чітко і потужно настільки, щоб справити на них хороше враження і здобути прихильність.
Ханна Уайтман, стратегічний менеджер з досліджень з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини, говорить: "Ви маєте повний контроль над вашою презентацією. І у ваших силах зробити її власною козирною картою ".
Покажіть, як проект поєднується з пріоритетами в галузі охорони здоров»я та входить в стратегічний фокус, який фінансується. приділяйте увагу не деталям, а загальному огляду проекту та підкресліть ваші великі досягнення. Не забувайте про обмежений час, кількість слайдів та формат. Останній слайд лишається увімкненим на екрані позаду вас, так що використовуйте його розумно, щоб максимізувати вплив на аудиторію.

Фіктивні співбесіди корисні в плані отримання досвіду донесення інформації до аудиторії під тиском та отримання впевненості. Чим більше формальності тим краще. Різноманітні співбесіди з наставниками можуть дати зворотній зв'язок з різних точок зору. Вони не повинні бути об’єктами експертизи, але повинні розуміти процес. Впевніться в тому, що ті, кого ви обираєте досить досвідчені і зможуть надавати конструктивну критику. Мета в тому, щоб мати декілька фіктивних співбесід, щоб включити зворотній зв'язок між ними.

Будьте позитивними

Багато університетів наймають працівників для підтримки заявок на фінансування досліджень. Назва цієї роботи може звучати по-різному, та зазвичай звучить на зразок «співробітник, що займається спрощенням процедур дослідження», які можуть бути організовані централізовано, або через відділи, і сфера їх компетенції також варіює. Проте вони добре знатимуть спонсорів і зможуть коментувати вашу заявку чи отримати внутрішні експертні огляди. Також вони можуть організувати чи робити свої зауваження під час фіктивних співбесід. Кардинально, вони матимуть доступ до мережі тих, хто успішно пройшов співбесіду і знати тих, хто фінансує ці програми. Такі люди дуже цінні для фіктивних співбесід.
Є список питань, котрі потрібно вирішити, щоб переконати замовників у тому, що ваша пропозиція може бути профінансованою. Перед тим, як давати відповідь, зробіть паузу і подумайте, потім зробіть 2 або 3 коротких пункти.
Якщо ж ви не можете дати відповідь на поставлене запитання, закрийте його ввічливо, визнайте свою некомпетентність і рухайтесь далі. Уникайте оборонних або аргументованих речень. Намагайтесь виглядати стримано, використовувати відкриті пози мови тіла та тримати зоровий контакт із співбесідником.

Хвилюватись в день співбесіди – абсолютно нормально, та завдяки фіктивним співбесідам ви вже будете не настільки знервовані. Заздалегідь сплануйте маршрут до місця зустрічі та постарайтесь приїхати завчасно. Одяг має бути підібраний з розумом, стиль – офісний, щоб ви виглядали більш впевнено.
Коли ви вже заходите в кімнату – посміхайтесь та всіма силами показуйте свій ентузіазм. Не поспішайте відповідати на поставлені вам запитання: сфокусуйтесь на представленні ключових моментів, автентичності та відповідності вашій темі. Комісія має бути впевненою у вашій спроможності та стійкості задля досягнення наукового досвіду.

Джерело INgenius.
Ілюстрація Nick Slater.

Цю повідомину відредагував Sheza: 8.2.2017, 23:36

Чи може Всесвіт бути безмежним?

Можливо, обмеження того, що ми можемо спостерігати, просто штучні; можливо, немає межі того, що знаходиться по ту сторону спостережуваного.

13,8 мільярдів років тому Всесвіт почався з Великого Вибуху. З тих пір він розширюється і охолоджується, так було вчора, сьогодні і буде завтра. З нашої точки зору, ми можемо спостерігати його 46 мільярдів світлових років у всіх напрямках, завдяки швидкості світла і розширенню простору. Це велика відстань, звичайно. Але ж це лише частина того, що пропонує нам Всесвіт. Що знаходиться за цією частиною? Може Всесвіт бути нескінченним?

Як можна було б довести це емпірично?

По-перше, те, що ми бачимо, розповідає нам більше, ніж 46 мільярдів світлових років.

Чим далі ми дивимося в будь-якому напрямку, тим далі назад в часі ми дивимося. Найближча галактика, в 2,5 мільйонах світлових років від нас, виглядає для нас такою, якою була 2,5 мільйони років тому, оскільки світлу потрібен саме цей час, щоб потрапити в наші очі з того місця, звідки воно прямує. Найвіддаленіші галактики ми бачимо такими, якими вони були мільйони, сотні мільйонів або навіть мільярди років тому. Ми бачимо світло молодого Всесвіту. Тому якщо ми будемо шукати світло, яке виникло 13,8 мільярдів років тому, залишене Великим Вибухом, ми знайдемо і його: космічний мікрохвильовий фон.

Його картина флуктуацій неймовірно складна, при різних кутових масштабах наявні неоодинакові різниці в середніх температурах. Також у ньому закодовано неймовірну кількість інформації про Всесвіт, у тому числі і вражаючий факт: кривизна простору, наскільки ми можемо судити, абсолютно плоска. Якби простір було позитивно викривлено, якщо б ми жили на поверхні чотиривимірної сфери, ми побачили б, як сходяться ці далекі промені світла. Якби простір було викривлено негативно, як якщо б ми жили на чотиривимірному сідлі, ми побачили б, як далекі промені світла розходяться. Але ні, промені світла, що приходять здалеку, продовжують рухатися в первісному напрямку, а флуктуації говорять про ідеальну площину.

Космічний мікрохвильовий фон і великомасштабна структура Всесвіту в поєднанні дозволяють нам зробити висновок, що якщо Всесвіт скінченний і замикається сам в собі, він повинен бути принаймні в 250 разів більше того, що ми спостерігаємо. І оскільки ми живемо в трьох вимірах, ми отримуємо (250)^3 у вигляді обсягу, або множимо простір в 15 мільйонів разів. Яким би бвеликим це число не було, воно не нескінченне. За найскромнішою оцінкою, Всесвіт повинен бути щонайменше 11 трильйонів світлових років у всіх напрямках. І це багато, але… скінченно.

Втім, є підстави вважати, що він більший. Великий Вибух міг ознаменувати початок Всесвіту, яким ми його знаємо, але він не знаменує народження часу і простору як таких. До Великого Вибуху Всесвіт переживав період космічної інфляції. Він не був наповнений матерією і випромінюванням і не був гарячим. Він:

був наповнений енергією, властивою самому простору;
розширювався в постійному науковому порядку;
створював новий простір так швидко, що найменша фізична довжина, довжина Планка, розтягувалася до розмірів, які спостерігаються сьогодні у Всесвіті кожні 10-32 секунд.

Вірно, в нашому регіоні Всесвіту інфляція завершилася. Але є кілька питань, на які ми поки не знаємо відповіді, які можуть визначити дійсний розмір Всесвіту, а також і те, нескінченний він чи ні.

Наскільки великою була область Всесвіту після інфляції, в якій народився наш Великий Вибух?

Дивлячись на наш Всесвіт сьогодні, на рівномірне післясвітіння Великого Вибуху і на площину Всесвіту, ми можемо отримати не так багато. Ми можемо визначити вищу межа енергетичного масштабу, при якому відбувалася інфляція; ми можемо визначити, яка частина Всесвіту пройшла через інфляцію; ми можемо визначити нижню межу того, скільки повинна була тривати інфляція. Але кишенька інфляційного Всесвіту, в якій народився наш власний, може бути набагато більша нижньої межі. Вона може бути в сотні, мільйони разів більша, ніж ми можемо спостерігати… або воістину нескінченною. Але поки ми не зможемо спостерігати більше Всесвіту, ніж доступно нам у даний час, ми не отримаємо достатньо інформації, щоб відповісти на це питання.

Слушна ідея «вічної інфляції»?

Якщо ви вважаєте, що інфляція повинна бути квантовим полем, то в будь-який момент в ході цієї фази експоненціального розширення існує ймовірність, що інфляція закінчиться Великим Вибухом, і є ймовірність, що інфляція буде продовжуватися, створюючи все більше і більше простору. Ці розрахунки ми цілком можемо зробити (при кількох припущеннях) і вони приведуть до неминучого висновку: якщо вам потрібна інфляція, яка виробляє спостережуваний нами Всесвіт, тоді інфляція завжди буде створювати більше простору, який продовжує розширюватися, порівняно з регіонами, які вже закінчилися Великими Вибухами. І якщо наш спостережуваний Всесвіт міг з’явитися в результаті закінчення інфляції в нашому регіоні простору близько 13,8 мільярди років тому, існують області, в яких інфляція триває — створюючи все більше і більше простору і народжуючи Великі Вибухи — і по сей день. Ця ідея носить назву «вічної інфляції» і в цілому приймається співтовариством фізиків-теоретиків. І тоді наскільки великий весь неспостережуваний Всесвіт?

Як довго протікала інфляція до свого кінця і Великого Вибуху?

Ми можемо бачити лише спостережуваний Всесвіт, створений наприкінці інфляції і нашим Великим Вибухом. Ми знаємо, що ця інфляція повинна була тривати щонайменше 10-32 секунд або близько, але цілком могла і довше. Але наскільки довше? На секунди? Роки? Мільярди років? Або нескінченно? Завжди протікала інфляція Всесвіту? Був у неї початок? Виникла вона з попереднього стану, який був вічно? Або, можливо, весь простір і час виникли з «нічого» якийсь час назад?

У відповідності з найкращими нашими спостереженнями, ми знаємо, що Всесвіт набагато, набагато більший тієї частини, яку ми маємо щастя спостерігати. За межами того, що ми бачимо, є набагато більше Всесвіту, з тими самими законами фізики, з тими ж структурами (зірками, галактиками, скупченнями, нитками, порожнечами і т. п.) і з тими ж шансами на розвиток складного життя. Також повинні бути кінцеві розміри «бульбашок», в яких закінчується інфляція, і гігантська кількість таких бульбашок, укладених в гігантському процесі інфляції, що роздувається у просторі-часі. Але у будь великих чисел є межа, вони не нескінченні. І тільки якщо інфляція не тривала протягом нескінченно протяжного часу, Всесвіт повинен бути скінченним.

Проблема у цьому всьому - це те, що ми знаємо тільки як отримати доступ до інформації, доступної в нашому спостережуваному Всесвіті: до цих 46 мільярдів світлових років у всіх напрямках. Відповідь на найбільше з усіх питань, будь Всесвіт скінченним або нескінченном, може бути закодована в самому Всесвіті, але ми зв’язані по руках, щоб взнати це. На жаль, фізика, яка у нас є, не дає нам інших варіантів.

Джерело: navkolonas.com
Автор ілюстрації: prahaboy

Цю повідомину відредагував Sheza: 8.2.2017, 23:36

Як розвинути ідеальний британський акцент

Тим, хто хоче говорити, як британська королева, можна почати з перегляду фільмів та новин на ВВС, вивчення фонетики і спілкування з англійцями.

Дуже часто люди хочуть не просто вивчити англійську, але і говорити з чудовим акцентом, який за кордоном не видавав би їхнє східноєвропейське походження. Звичайно ж, корінного жителя Туманного Альбіону обвести навколо пальця буде досить складно, але скласти враження британського туриста у будь-якій закордонній країні вам вдасться.

Для початку необхідно дати собі звіт в тому, що кількість поширених британських акцентів обчислюється десятками. У цій статті я поділюся загальними порадами щодо вивчення правильної, загальноприйнятої британської вимови.

Приділіть увагу теорії

Є конкретні фонетичні відмінності між американською і британською вимовою англійських слів. Наприклад, буква «r» не вимовляється після голосних («here» буде читатися, як [hɪə]), поєднання звуків [r] у кінці слова читається з німою [r] («girl» вимовляється як [ɡɜːl]).

Але іноді буває, що цей звук з'являється там, де його, здавалося б, бути не повинно. Наприклад, в кінці слова після букви «w» слід додавати звук [r]: I saw-r him!

Буква «u» теж має свої особливості у вимові. Слова «stupid» і «duty» слід читати як [ˈstjuːpɪd] (замість американського [ˈstuːpɪd]) і [ˈdjuːti] (замість американського [ˈduːti]).

Теоретичних аспектів, що впливають на розвиток правильної британської вимови — безліч. Детальніше про них можна дізнатися, займаючись безпосередньо з репетитором або ж з профільною літературою. Добре себе зарекомендувала серія від видавництва Cambridge (наприклад “Ship or Sheep? An Intermediate Pronunciation Course" Анни Бекер), а також серія підручників "New Headway Pronunciation Course" (від Elementary до Advanced)

Слухайте більше англійської з британським акцентом

Виїхати до Великобританії — не найдоступніший спосіб вивчення правильної вимови. Для початку можна поставити за правило щодня дивитися британські фільми чи серіали на мові оригіналу або з субтитрами. Серед останніх: «Quite Interesting» зі Стівеном Фраєм у ролі ведучого і комедійний телесеріал «Black Books» з стендап-коміком Діланом Мораном у головній ролі. Крім чудового гумору, ці серіали наповнені корисними фразеологізмами і крилатими фразами. Хорошою ідеєю буде також прослуховування подкастів BBC і перегляд новин на цьому ж каналі. BBC стежать за чистотою мови своїх дикторів, тому таке проведення часу піде вам на користь.

Відтворюйте лексику вголос

Повторюйте слова за дикторами на BBC, фрази кіногероїв, читайте вголос. Співайте пісні британських груп (добре підійдуть досить сучасні Arctic Monkeys, Kasabian, Ed Sheeran, Adele). Не бійтеся наслідувати носіїв правильної вимови. Під час вивчення нових слів не лінуйтеся знаходити їх британські транскрипції і заучуйте з правильною вимовою.
Ще один ефективний спосіб позбавлення від східноєвропейського акценту — це скоромовки на кшталт «A Box Of Biscuits, A Box Of Mixed Biscuits, and a Biscuit Mixer». Слухайте, як їх читають носії мови і повторюйте. Спочатку повільно, потім швидше і швидше.

Спілкуйтеся з носіями правильного акценту

Ви напевно чули про інтернет-сервіси, що дозволяють знайти іншомовного співрозмовника для обміну лінгвістичними знаннями. Діє це за принципом «я тобі — ти мені» — після реєстрації можна розмовляти або листуватися з носіями мови і, заодно, навчати їх російській або українській. Такі заняття хоч і веселі, але швидше ситуативні. Для більш академічного підходу та надійного результату спробуйте брати уроки з репетиторами онлайн.

Практикуйтеся щодня

Дорослим людям, які працюють на повну ставку, часто буває складно викроїти час на вивчення англійської, але треба намагатися. Так чи інакше, протягом дня можна приділити час перегляду британського серіалу, музики, радіо. Головне — докласти зусилля. Вони обов'язково будуть винагороджені.

Автор: Юлія Грін
Джерело: nv.ua/ukr/style

Краща мотивація: неочевидні причини лягти спати раніше

"Тобі потрібно більше спати" - універсальна порада на всі випадки життя. Не роздумуючи довго, ми любимо давати її всім, хто скаржиться на втому, поганий настрій і темні кола під очима.

А ще любимо обіцяти самим собі, що з наступного тижня будемо спати по 8 годин. І сьогодні обов'язково ляжемо раніше. Але мало хто говорить про конкретні причини, за якими бажаний сон так нам потрібен. Найчастіше, пояснення обмежуються туманним "Ну, це корисно для здоров'я" або "Організм в цей час відновлюється". Може бути, саме тому наш намір лягати раніше так і залишається гіпотетичним. Настав час розкласти все по поличках, щоб зрозуміти, навіщо нам горезвісні 7-9 годин сну.

Уві сні стираються непотрібні спогади

Згідно зі свіжими дослідженнями американських вчених, ми проводимо уві сні третину життя не тільки для фізичного здоров'я. Справа ще й у пам'яті: довели це на піддослідних мишах. Їх помістили в незнайоме місце і пропустили слабкий розряд струму. Потім частині учасників експерименту дали медикаменти, що не дозволяють мозку міняти порядок спогадів, а інші заснули природним шляхом і проспали всю ніч. Коли мишей повернули в те ж місце, всі вони пам'ятали удар струмом і завмерли, майже не рухаючись. Потім їх запустили в інше незнайоме місце. На цей раз миші, яких не напхали ліками, були сміливіші і досліджували навколишній простір. Зате інша група була млявою і настороженою. Це сталося через те, що медикаменти втрутилися в природний процес сортування думок і спогадів: частина з них стираються, щоб залишити місце більш значущим.

У другому дослідженні вчені з Wisconsin Centre for Sleep and Consciousness за допомогою електронного мікроскопа спостерігали за тим, що відбувається в синапсах (місце контакту нейронів, де зберігається пам'ять) мишей під час сну і неспання. Синапси збільшувалися під час активності піддослідних і зменшувалися під час сну: саме в цей період створюється нове місце для «запису» в синапсах на наступний день. Але 20% синапсів не змінювалися в розмірах, коли миші засипали. У цих 20% зберігаються найважливіші спогади. Всі ці дослідження і дали вченим привід припустити, що з людиною відбувається приблизно те ж - організму потрібен час, щоб підготувати пам'ять до нового дня. Жарт про те, що в будь-який незрозумілій ситуації потрібно йти спати, підтверджується на практиці.

Сон підвищує імунітет

Уві сні виробляються цитокіни, які допомагають організму протистояти інфекціям і послаблюють запальні процеси. Дослідження показали: ті, хто мало сплять, більше схильні до вірусів - особливо ГРВІ - і повільніше одужують, якщо захворіли. Є навіть чіткі цифри з іншого дослідження, проведеного в 2015 році. Щоб зрозуміти, чи дійсно у людей, які недосипають, більше шансів заразитися ГРЗ і захворіти не на жарт, провели експеримент на добровольцях. Спочатку протягом тижня стежили за тим, скільки вони сплять, а потім заразили їх ГРВІ. Виявилося, що ті, хто спав менше шести годин на добу, в 4 рази більше схильні до ризику захворіти в порівнянні з тими, хто спав сім годин і більше.

Сон регулює апетит

Хронічний недосип провокує надто хороший апетит, кажуть дослідження. Правда, поки це доведено тільки щодо чоловіків. Щоб це зрозуміти, 16 добровольців спочатку під наглядом фахівців спали належних 8 годин, а потім не спали всю ніч. Рівень гормону голоду (греліну) у несплячих був вищим. Це підтвердилося і їх поведінкою: чоловікам показували фото з їжею і пропонували вибрати ідеальну для них порцію. Ті, хто не спав всю ніч, одноголосно вибрали великі порції. У людей, які сплять менше шести годин в день, більше шансів страждати від зайвої ваги.

Під час сну очищається мозок

Поки ми спимо, мозок активно позбавляється від накопичених за день токсинів: в цьому йому допомагає циркулююча спинномозкова рідина, яка змиває все непотрібне вниз в печінку. Там токсини руйнуються. До них відноситься і білок бета-амілоїд, з відкладень якого починається хвороба Альцгеймера. Дослідження на мишах показали, що найефективніше мозок очищається, якщо ми спимо на боці.

Сон робить нас зібраними та уважними

Недолік сну впливає на нашу поведінку і швидкість реакції: від недосипання ми поводимося приблизно так само, як після кількох випитих алкогольних коктейлів. Якщо ви не спите 17-19 годин поспіль, швидкість реакції сповільнюється на 50%. Це більше, ніж при 0,05% проміле алкоголю в крові. При неспанні 24 години поспіль реакція рівносильна 0,10 проміле. Суть полягає в тому, що недосип впливає на нашу здатність приймати рішення, тому ми не можемо адекватно оцінити, наскільки насправді втомилися. І продовжуємо працювати зі звичайною інтенсивністю без відпочинку. Особливо це небезпечно при водінні: якщо ви спали всього кілька годин, за кермо краще не сідати.

Джерело: bit.ua
Ілюстрація: wolfinyellowsweater.tumblr.com

Негативні фрази, що руйнують наше життя

Вже дуже давно було підмічено, що наша мова сильно впливає на наше життя. Цей вплив може виявлятися як у позитивному так і у негативному ефекті. Якщо, езотерики полюбляють приписувати словам фізичну "матеріалізацію", то психологи у цьому питанні більш раціональні. Слова, які ми проговорюємо протягом дня, впливають на наш настрій, фізичну активність та ін. У даній статті ми торкнемося, саме негативних фраз, що руйнують наше життя.

Так склались обставини

Найбільш руйнівною фразою є:"Так склались обставини". На перший погляд, це дуже нейтральна та безпечна фраза, яка не містить особливого навантаження. Але, якщо придивитися уважніше, то стане зрозуміло, що коли ми постійно кажемо: "Так склались обставини", ми повністю передаємо відповідальність за свою долю у зовнішній світ. Наше життя повністю перетворюється на корабель без штурмана, що постійно дрейфує безкраїми просторами Світового Океану. Візьміть 100 % відповідальність за своє життя, і тоді навіть примхи долі, вже не будуть становити для вас загрозу.

Я не можу

Друге місце в нашому рейтингу займає фраза:"Я не можу". За цією фразою крім пасивної життєвої позиції, ховається ще й наша банальна лінь, та не бажання вчитися новому. Зрозуміло, якщо нічого не робити, то нічого не вийде, але якщо постійно говорити собі "Я не можу" ви просто блокуєте свій потенціал у будь-якій діяльності.

У мене немає грошей

І третє місце у нашому рейтингу, негативних слів займає фраза:"У мене немає грошей". Ця фраза блокує ваш фінансовий потенціал. Навіть, якщо ваша реальна ситуація з грішми, не дуже сприятлива, ви повинні думати – як заробити більше, а не просто констатувати свою бідність. Так ви ніколи не вийдете зі скрутного становища.

Даний перелік негативних фраз, що руйнують наше життя, можна продовжувати до безкінечності. Спочатку сфокусуйте увагу на перших трьох, а потім можете подумати, які ще фрази, ви можете прибрати із вашого лексикону.

Джерело lifestyleua.in.ua.
Ілюстрація Henn Kim.

Цю повідомину відредагував Sheza: 17.2.2017, 16:31

Що таке дуальна освіта і навіщо вона українцям

Вища освіта в Україні стає автономною. А це означає, що навчальні заклади тепер повинні думати, де знайти кошти на свій розвиток, і як оновити матеріально-технічну базу так, щоб абітурієнт захотів вступити саме до них.

Це одна проблема. Інша – відсутність мотивації: технічні та інженерні спеціальності зараз у дефіциті.

Федерація роботодавців заявляє про суттєву нестачу висококваліфікованих кадрів. І просить Міносвіти створити робочу групу для впровадження дуальної освіти для професійно-технічних спеціальностей. Для цього навіть зібрали круглий стіл.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пообіцяла найближчим часом створити робочу групу, назвавши дуальну освіту "потребою нашої країни". Що ж це таке і як працює закордоном.

ЩО ТАКЕ ДУАЛЬНА ОСВІТА

Засновником дуальної освіти вважають Німеччину. Від неї цю систему перейняли Канада, Австрія, Швейцарія та інші країни.

Це поєднання роботи і навчання, коли молодого спеціаліста навчальний заклад готує разом з підприємством. Компанія визначає потрібні їй спеціальності й замовляє вишу.

"Ми відштовхуємося від потреб ринку, – каже представник комунального підприємства міста Ерфурт (Німеччина) Удо Бауер. – Маємо заглянути на три-чотири роки вперед, на які спеціальності буде попит. Вже згідно з цим надаємо свої кваліфікаційні місця. Наш обов’язок перед суспільством – не залишити наших студентів безробітними".

Студент поєднує навчання і стажування на підприємстві. При цьому отримує стипендію, близьку до заробітної плати.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ В НІМЕЧЧИНІ

Щоб потрапити у вищу дуальну школу, абітурієнт має отримати закінчену середню або спеціалізовану середню освіту. Студентів відбирають на конкурсних засадах. Також кожен учень повинен знайти партнера серед підприємств – це головна умова, розповідає Удо Бауер.

У Вищій дуальній школі Гера-Айзенах навчання триває шість семестрів – три роки. Кожен семестр ділять на три місяці теорії і три – роботи на підприємстві. Хоча в інших закладах для отримання теоретичних знань студенту достатньо 1-2 дні на тиждень відвідувати виш, а також працювати самостійно. Решта підготовки – робота на підприємстві.

В компанії студент має наставника. Його статус закріплений у законі і за свою роботу зі спудеєм куратор отримує 538 євро.

Впродовж трьох місяців він займається разом зі студентами проектами, які мають безпосередній зв’язок з підприємством:

"А це є суттєвою перевагою для компанії, – розповідає Бауер. – Учень інтегрується в систему підприємства, вивчає всі робочі механізми.

Також цим випробовуються і впроваджуються ті чи інші проекти, які мають значення для майбутнього компанії. Ці проекти оцінює і наставник, і професор вищої школи".

Але є і традиційні контрольні роботи та домашні завдання.

Дуальна освіта закріплена на законодавчому рівні. Однак після завершення навчання випускник не зобов’язаний працювати в компанії, яка його вчила.

НАВІЩО ЦЯ СИСТЕМА УКРАЇНІ

Індекс глобальної конкурентноспроможності України на 11 місці, а якість підготовки персоналу в компаніях та організаціях – на 94-му.

Перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець прямо зізнається:

"Система вищої освіти в Україні на грані повного провалу. Зате дипломів – хоч відбавляй. Виші досі при розробці навчальних програм орієнтуються на забезпечення роботою своїх кафедр. На всю Україну у нас 12 фахівців з кібербезпеки, 4 живуть в Україні. У Штатах – 70 тисяч".

Павло Штутман, який очолює два машинобудівні заводи, скаржиться:

" У Кропивницькому дефіцит інженерних кадрів нині – 180 людей". Інженер повинен розробляти продукцію, готувати виробництво і керувати малими групами, які здійснюють виробництво. Готувати таких спеціалістів традиційним академічним способом неможливо".

КОЛИ ЦЕ ЗАПРАЦЮЄ В УКРАЇНІ

Деякі університети вже працюють з цією системою освіти. Директор Механіко-машинобудівничого інституту Національного технічного університету імені Ігоря Сікорського Микола Бобир розповідає: КПІ співпрацює з FESTO, Haas Automation.

"Boeing прийшов в КПІ, щоб готувати для себе кадри. Вже створили конструкторсько-інженерний центр "Боінг – Україна", де працює 100 випускників КПІ. Центр розширюють зараз до 250 осіб", – зазначає він.

Окрім того, Штутман два тижні тому разом з ректором КПІ прийняли рішення, що спільно працюватимуть над підготовкою інженерних кадрів через дуальну систему освіти.

Щоб впроваджувати цю систему на державному рівні, МОН запускає перші пілотні проекти, розповідає Лілія Гриневич. Дуальну освіту випробують на морському транспорті, аграрних професіях та кібербезпеці.

"Один з проектів, пов’язаних з кібербезпекою, ми уже розпочали. Знайшли партнерів, готових співпрацювати через модель дуальної освіти", – додає міністр.

ЧИ ВСІХ ПРОФЕСІЙ ТОРКНЕТЬСЯ ДУАЛЬНА ОСВІТА

Скоріш за все, що ні. Мова швидше йде про прикладні спеціальності, пов’язані з виробництвом:

"Не уявляю дуальну освіту з фізики чи математики, бо ті ж знання вони отримають в університеті. В педагогічній освіті теж вистачає практики", – пояснює заступник міністра освіти Володимир Ковтунець.

ХТО ЗА ЦЕ ПЛАТИТЬ

Держава. Але компанії беруть участь у фінансуванні. Наприклад, закуповують обладнання, розповідає Ковтунець. У Херсонську морську академію інвестували 30 мільйонів євро: комп’ютерні тренажери, стимулятори, тощо.

"Ви можете потрапити на місток капітана, потрапити в шторм і вивести з нього корабель", – каже заступник міністра.

Також бізнес може покривати видатки для проведення деяких освітніх заходів.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник переконує, що український бізнес хоче такої співпраці: "Ми готові взяти частину проблем і видатків на себе. Сьогодні в багатьох регіонах є практика співпраці компаній з вишами та училищами. Ми вже інвестуємо у проекти".

ЧОГО ХОЧУТЬ УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ

Роботодавці хотіли б, щоб витрати на підготовку фахівців вони могли внести до витрат на виробництво. Це означає, що ці витрати закладалася б у собівартість товарів або послуг, які пропонує компанія.

МОН таку пропозицію уже вносило, однак ініціатива не знайшла підтримки, розповідає Гриневич:

"Зараз ми маємо певні обіцянки Мінфіну, яке готове спробувати розглянути можливі стимули для бізнесу за умови, якщо ми запропонуємо працюючу модель, де бізнес внесе реальний внесок у підготовку кадрів".

Робоча група, яку МОН створює з Федерацією роботодавців, планує випрацювати дорожню карту підготовки кадрів через дуальну освіту. Перший експеримент анонсують в області машинобудування.

Автор Ірина Андрейців.
Джерело life.pravda.com.ua.
Ілюстрація designpraxis.

А ви знали? Невідомі факти про відомі книги

Чи знали Ви, що книга «Гордість і упередження» Джейн Остін чекала на видавця понад 15 років, а літературний герой Аладдін спершу був китайцем? Розкриємо вам ще кілька невідомих, дотепних та приголомшливих фактів про відомі книги.

1. У першому перекладі «Гамлета» Вільяма Шекспіра російською, який зробив Олександр Сумароков, назва звучала так: «Омлет, принц Датський».

2. Насправді папір загоряється при температурі понад 450 градусів Цельсія, а, як ми усі пам’ятаємо, у назві книги Рея Бредбері обрано шкалу Фаренгейта. Сам письменник розповів, що консультувався із начальником пожежної безпеки щодо назви, але той сплутав шкали.

3. Коли Джоан Ролінґ написала свою першу книгу про Гаррі Поттера, її літературний агент розіслав рукопис у 12 видавництв, і від кожного отримав відмову. Лише через рік невеличке видавництво «Bloomsbury» погодилось видати книгу, хоча і вважало, що грошей на цьому творі письменниця не заробить.

4. Історія з книги Едгара По «Повість про пригоди Артура Гордона Піма» стала реальною. У творі, що вийшов 1838 року, йшлося про чотирьох моряків, які врятувалися після кораблетрощі. І, щоб вижити, за жеребкуванням з’їли одного із них. Цим нещасним став персонаж на ім’я Річард Паркер. А уже у 1884 році така ж трагедія трапилась насправді. І знаєте, як звали юнгу, що врятував життя своїм супутникам? Річард Паркер.

5. Енциклопедію Дідро і Д`Аламбером було ув'язнено, і звинувачено у шкоді релігії і моралі. Так-так, книгу помістили у справжню в’язницю.

6. Вперше у США «Гобіт» Дж. Р.Р. Толкіна вийшов у 1965 році з ілюстрацією Барбари Ремінгтон на обкладинці. Художниця не читала твір, тож на обкладинці були зображені два страуси Ему, лев та чудернацькі дерева із рожевими фруктами.

7. Персонаж казки «Тисяча і одна ніч» Аладдін спершу був китайської національності.

8. Перший роман Джейн Остін «Гордість і упередження» вона написала ще у 21-річному віці. Але твір, отримавши низку відмов видавців, понад 15 років лежав у шухляді письменниці. Лише після успіху книги «Розум і почуття» авторка змогла видати і свій перший роман.

9. Читання детективів інколи може стати в нагоді. Якось в одну із лікарень Лондона привезли дівчину із невідомою хворобою. Медсестра лікарні напередодні прочитала детектив Агати Крісті «Вілла “Білий кінь”», де персонажа отруїли талієм. Вона порівняла симптоми дівчини із симптомами персонажа Крісті й виявила, що сталося з пацієнткою. Зафіксовано ще кілька подібних випадків.

10. Джонатан Свіфт у своїй історії «Мандри Гулівера» описав розмір і швидкість обертання супутників Марса. І він випередив астрономів у цьому дослідженні.

Джерело starylev.com.ua.
Фото Reader's Digest.

Мурали: новий підхід до старого мистецтва

Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі.

Якщо говорити про муралізм як явище, то у культурологів є дві думки, звідки воно бере свій початок. Прибічники першої кажуть про те, що сучасні художники у своїх творах відштовхуються від класичних грецьких і римських фресок. Мовляв, саме шедеври Рафаеля і Тиціана – це і є перші мурали, а зараз просто інші часи, і зображення найчастіше стосуються не релігійних тем, а соціальних. Протилежний табір погоджується з тим, що майстри минулого, звісно генії, але корені слід шукати в двадцятому столітті і вказують на мексиканську революцію 1910-1917 років. Плакати й агітаційні листівки, на створення котрих бракувало паперу, зусиллями Дієго Рівери, Давида Альфаро Сікейроса, Хосе Ороско та інших творців-бунтарів перетворювалися на грандіозні картини на стінах. Сьогодні ці люди вважаються класиками, а сам рух отримав назву «муралізм», оскільки мурал з іспанської перекладається як «стіна».

Як і про будь-яке мистецтво, суперечки, звісно, ніколи не закінчаться – недарма ж люди пишуть серйозні роботи на подібні теми й отримують наукові ступені і звання. Тут навіть не надто підковані можуть прослідкувати цікаву тенденцію. Якщо все двадцяте століття, перебуваючи під впливом мексиканців, художники по всій планеті у своїх муралах закликали до боротьби за класову рівність, всіляко агітували за певні політичні ідеї, то вже в нинішньому столітті мурали стали більш позитивними. Їхні творці дедалі частіше звертаються до пацифістської тематики чи національних мотивів, поєднуючи у своїх роботах минуле і майбутнє народів і держав. А муніципалітети вже не ганяють художників – навпаки, всіляко допомагають матеріалами, інструментом і кранами, завдяки чому роботи сягають гігантських розмірів. У найбільш розвинених містах муралісти – взагалі шанована каста: їх, як і архітекторів, запрошують на всілякі наради і затвердження генеральних планів.

Сьогодні бум муралізму спостерігається у країнах Східної Європи. У західних державах він відгримів у 1980-х, а до Азії поки особливо не дістався в силу більш консервативного ставлення до мистецтва. Тому художники з усіх куточків світу зараз розфарбовують польські, українські, словацькі і румунські будівлі. У поєднанні з архітектурою, що дісталася з комуністичних часів, справді вражає. Та й містам добре, адже не завжди є кошти на ремонт чи знесення панельних будинків чи колишніх промислових об’єктів, котрі завдяки творчості отримують друге дихання. Хоча Мексика і всі іспаномовні країни, де традиції надзвичайно сильні і мурали – мало не національний вид спорту, по сьогодні тішать яскравими роботами, в яких можна простежити вплив і фресок ацтеків, і революційних закликів.

Автор Корній Грицюк.
Джерело uk.theoutlook.com.ua.
Фото 100realty.ua.
На фото мурал "Анна Різатдінова", вул. Стрілецька, 12. Автор – Фінтан Маггі (Великобританія). Мурал зображає українську спортсменку, гімнастку Анну Різатдінову.

Речі, які варто зрозуміти, починаючи жити в Америці

Кредит
Кредит – чудовий спосіб пропити, проїсти і про..рати сьогодні все, що буде (а може і не буде) зароблено тільки завтра, і ще зверху. Вкрай популярний серед іммігрантів, починаючих бізнесменів та іншої споживчої маси – 90% населення добровільно їсть цей кактус.

Зрозуміло, основний внесок в створення такого розрідження мізків вносить зомбоящик. І народ витрачає. На придбання нікому не потрібних шкіряних диванів, Хаммерів, позашляховиків, яхт або ще гірше – на розваги в Лас-Вегасі.

Ти можеш собі уявити п’янку в кредит?

Крута тачка
Майже всі круті тачки “новими іммігрантами” купуються в кредит. Від Хламерів до Інфініті. Бо як же так – їздити на тому, на що зміг заробити, коли усі навколо їздять на тому, що змогли позичити? Деякі автівки кредитуються під досить маленький відсоток, який при цьому вдало компенсується усіма іншими нарахуваннями, без яких кредит ніхто не дасть.

Плюс до всіх “невеликих платежів” на будь-яку тачку додаються обов’язкові податки від виробника, сервіс, страхівка і т.п., які, природно, співпрацюють з банками, а банк кредит без договорів на це безмозгле рабство не дає.

Кредитна історія
Купуєш круту тачку? Тоді тобі потрібна чудова кредитна історія. Будинок? Тобі потрібна відмінна кредитна історія. Мобіла, інтернет, рент житла? Куди не поткнешся – тобі потрібна хороша кредитна історія. А точніше – високий кредитний рейтинг (credit score).

Для того, щоб побудувати кредитну історію, потрібно брати кредитні карти в банках і мережевих магазинах і вчасно вносити гроші на рахунок. Тобто в США тебе просто зобов’язують жити в кредит. А в кінці кожного місяця ти з купою рахунків будеш зі страхом згадувати, яку суму, на яку карту і до якого числа повинен покласти.

Кондомініум (кооператив) – це не твій будинок
У США ти не господар свого житла, якщо це житло – кондомініум. Кожна квартира, що знаходиться в такому будинку, мусить підчинятися асоціації, яка заправляє усіма господарськими справами мешканців та має свій кодекс правил (часто драконівський). Саме ця асоціація вирішує, на який час у тебе можуть зупинятися гості, чи можеш ти завести собаку або коли ти мусиш поміняти вікна (двері, дах, підлогу на балконах), чи маєш право зняти килимове покриття і поставити паркет.

Тому, перш ніж придбати кондо, навіть по дуже вигідній ціні, уважно ознайомся з його правилами.

Іпотека / Mortgage
Іпотека така штука, як монголо-татарське іго. Причому, якщо ми перемогли, данину все-одно треба було віддати. Адже, здавалося б, 10% – це не так вже й багато. Але 10% від багатьох чинників – це не так вже й мало. А ще іпотека схожа на події 37-го: ти десь поставив підпис і чекаєш, що щось може трапитися.

З огляду на те, що вартість житла в країні впритул наблизилася до планки “одне житло = зарплата за одне трудове життя”, іпотечні кредити видаються на термін в 20-35 років. За такий термін не те, що світ може перевернутися, а можуть навіть початися зоряні війни. Проте, прості “трудяги” свято впевнені, що під проектом такої тривалості вони цілком можуть підписуватися. Бо через 10-15-20 років вони, звичайно ж, будуть жити ще краще і отримувати набагато більше і регулярно.

На жаль, така впевненість лікується боляче.

У 2007 році в США вибухнула іпотечна криза. Почастішали випадки експропріації банками нерухомого майна (будинків). А все тому, що народ свято вірив, що ціни на нерухомість будуть рости вічно, і навіть жебраки-іммігранти купували будинки направо і наліво.

Покарання (штрафи)
Той, хто вже якийсь час прожив в Америці, знає про цілу систему хитромудрих штрафів та нарахувань за несвоєчасну оплату, сервіси чи кредити. Іммігрант, який мріє про новеньку кредитну картку, купує тачку або дім, підписуючи договір, зазвичай, подібними питаннями не цікавиться – у нього ж все буде гладко, він все буде платити вчасно і якось навіть зовсім непомітно для себе.

Екстремально зростаючі час від часу ставки (це характерно для кредитних карт та інших довгострокових покупок) – два місяці ніби безкоштовно (крім комісій), потім відсоток середньої злостивості, а через півроку – такий, щоб захитатися.

Проте, наш “кролик”, зрозуміло, свято впевнений, що він все буде віддавати прямо відразу, з першої ж зарплати, і ці злісні штрафи не мають до нього ніякого відношення.

Помилки в рахунках (як правило, не на твою користь)
Солідні компанії, звичайно, не збираються тебе грабувати і псувати собі репутацію, проте, проживши тут деякий час, ти навчишся уважно перевіряти свої рахунки, перш ніж оплатити їх.

Телефонні та рахунки за інтернет, ціни в супермаркетах та у сфері обслуговування, виплати по кредитах – з часом ми з жахом усвідомлюємо, що система та люди дають збої. Це починає виглядати так, ніби увесь час хтось намагається тебе “пошити в дурні”. Переплативши декілька разів (часом декілька років), ти починаєш дружити з калькулятором, перевіряти рахунки і читати те, що підписуєш.

У більшості банків (компаній по наданню послуг, спортивних клубів, тощо) на сайті лежить типовий договір. Для всіх він один, і читати його треба уважно, десять разів, потім ще раз на ніч, потім покликати кого-небудь розумнішого і прочитати ще раз.

Посилки додому
Ти тільки-но прибув в Америку і, отримавши перші зарплатні, відчув себе казково багатим. Ти вирішуєш відправити подарунки для усієї родини. Не поспішай тягнути свій непідйомний пакунок до американського поштового відділення. Бо такий жест доброї волі може коштувати тобі місячної зарплатні.

Опитавши друзів та знайомих, ти швидко дізнаєшся, що практично в кожному штаті діють наші українські фірми-відправники, які у порівнянні з американськими цінами просто займаються благодійністю.

Я особисто вже 15 років відправляю пакунки на Україну з компанією “Meest-Karpaty” (Чикаго). Надійно, швидко, з доставкою до самого дому.

Грошові перекази в Україну
Те саме з грошовими переказами. Колись для іммігрантів існували тільки дві компанії – Western Union та MoneyGram. Через деякий час (в окремих випадках через декілька років) дізнаємося, що “Meest” відправляє гроші дешевше і великі суми, про які американські фірми навіть чути не хочуть.

Не рекомендую висилати на банківські рахунки. Спрут на ім’я “українська влада” одразу ж захоче відрізати собі шматок пирога у вигляді податків, а твоїй мамі взимку можуть не дати субсидії на газ, бо вона отримала купу “долярів” з Гамерики.

Грошові перекази через українські (наприклад, “Meest”) чи американські компанії вважаються одноразовими (незалежно від того, чи ти “годуєш” маму кожний місяць, чи тільки на Великдень). Ти оплачуєш послуги переказу, а компанія зобов’язується нікому про них не розповідати.

Заощаджуй
Пам’ятаєш, як наші батьки ЗАОЩАДЖУВАЛИ гроші, відкладаючи від кожної зарплатні невелику суму? А тоді купували те, що насправді було дуже потрібне в домі.

Постарайся з кожної зарплатні відкладати хоча б невеличку суму (можеш почати навіть з 50 доларів). Купуючи за готівку ровер, канапу, холодильник чи навіть авто, ти завжди можеш розраховувати на більші знижки і кращу ціну.

І ще раз тебе прошу, не ведися ні на які знижки, розпродажі, випродажі будь-якої фігні, від телевізора до мобіли, і від суконь до мештів. Кредитка – це простий спосіб купити щось тобі не потрібне на гроші, яких у тебе немає. Тут спрацьовує “вау-імпульс” і ми купуємо щось набагато дорожче, ніж планували, або взагалі – щось нафіг непотрібне.

Подумай над цим!

Автор Ольга Руда.
Джерело ukrainianpeople.us.
Ілюстрація Аndrea Santis.

Міжнародний жіночий день: святкувати чи ні?

Це свято останнім часом викликає досить великий резонанс у суспільстві. Скоріш за все, це відбувається тому, що воно тісно переплітається зі спогадами про Радянський союз, і ще десятиліття після здобуття Україною незалежності залишалось популярним на його колишніх теренах, оскільки покоління, виховане в СРСР, не поспішало змінювати звичний ритм життя. Та сьогодні, коли спогади про той час потрохи починають танути у повітрі, це свято (як і більшість радянської "спадщини") викликає лише негатив.

То чи варто святкувати Міжнародний жіночий день? Щоби відповісти на це запитання, варто вдатись трохи до історії.

Історія виникнення 8 березня

Перш за все, варто зазначити, що Міжнародний жіночий день таки має деякий зв’язок із комунізмом, а якщо бути точнішим, - із соціалізмом та фемінізмом. На останньому пункті особливо наголошувала Клара Цеткін. А ми пам’ятаємо, що ідеї фемінізму дуже подобались комуністичній партії, адже зрівнювали жінок з чоловіками у всьому, в тому числі у військовій службі та важких роботах. Фемінізм у ті часи й справді мав соціалістичне спрямування. Перш за все жінки вимагали права на участь у виборах, можливості займати керівні посади, зменшення робочого дня, оплачувані відпустки під час вагітності та зарплатню на тому ж рівні, яку отримували чоловіки.

Подейкують, що на той час у жінок зазвичай був 16-годинний робочий день, який оплачувався копійками – набагато меншими сумами, ніж платили чоловікам. Саме тому перша жіноча профспілка виникла саме в 1857 році, після чого і була організована демонстрація. Але давайте по черзі…

Почалось все весною далекого 1857 року в Нью-Йорку. Саме тоді представниці американської текстильної індустрії вийшли на вулиці Манхеттена, вимагаючи підвищення зарплатні, покращення умов праці та рівноправності між чоловіками і жінками.

Звичайно, "марш порожніх каструль" полісмени розігнали, однак "хвиля піднялась": про подію знали всі. Через 50 років ситуація повторилась. 1908 рік, кінець лютого, Нью-Йорк. Жінки знову вийшли на демонстрацію з тими ж вимогами. Цього разу поліція скористалась крижаною брудною водою. Однак, рух почався – в 1908 році "Жіночий день" розпочав традицію, що надалі супроводжувалася страйками і маршами представниць прекрасної статі.

В 1910 році, коли масові жіночі демонстрації пройшли всією територією Сполучених Штатів Америки, місцеві феміністки дісталися Копенгагену, де відбувалась Міжнародна Конференція жінок-соціалістів. Саме тут ініціативу взяла на себе вже славнозвісна Клара Цеткін.

Довідка: Клара Цеткін – політик, німецька та міжнародна комуністична діячка. Клара була німкенею, лютеранкою (російським євреєм був її чоловік – Осип Цеткін!). Вона була активним захисником жіночих прав. Вважається, що саме на її пропозицію учасниці Конференції у Копенгагені постановили щороку святкувати День солідарності жінок в боротьбі за політичні, економічні, соціальні права. Щоправда ідею подали їй саме американські жінки.

Після спілкування з американськими феміністками, Клара надала цій темі більшого розголосу. На Конференції (в якій взяли участь більше 100 представниць 17 країн світу) було вирішено обрати конкретний день, аби привернути суспільну увагу до даної проблеми. Але дату так і не обрали. Тому в 1911 році перший Жіночий день в багатьох європейських країнах (серед яких були Німеччина, Австрія, Данія та Швеція) відзначили 19 березня. Цю дату запропонували німкені, оскільки саме в цей день в Німеччині були запроваджені реформи, які зокрема передбачали виборче право для жінок. Однак вже наступного року Жіночий день відсвяткували 12 травня.

Взагалі, до 1914 року різні країни Європи обирали власну дату для відзначення Міжнародного жіночого дня. Все залежало від їхніх культурних та політичних особливостей. Нерідко такі демонстрації закінчувалися сутичками поліції та феміністок. А щодо дати 8 березня, вважається, що її запропонувала німкеня Єлена Ґрюнбер і відбулось це саме напередодні Першої світової.

Древні часи

Розповідають також, що хоч це свято не має дуже древнього підґрунтя, наші предки також відзначали щось подібне. От, наприклад, в Римі був день, коли вільні жінки отримували подарунки від чоловіків, а рабиням давали вихідний. Представниці прекрасної статі йшли до храму богині Вести - хранительки домашнього вогнища. Таким чином жінкам вдавалось утвердити свої принципи.

У Древній Греції була своя героїня – Лісистрата, котра в п’єсі Арістофана підбурила грекинь не спати з чоловіками, аж доки ті не припинять війну.

У слов’ян існували як мінімум 2 дні в тиждень, коли вшановувались берегині роду. Хоча вже давно відомо, що наші предки завжди з гідною повагою ставились до жінок. Подейкують, влітку в них був навіть жіночий тиждень, по завершенні якого відзначали свято "брикси", коли чоловіки догоджали будь-яким жіночим забаганкам.

Міжнародний жіночий день в СРСР

Цікаво, що у СРСР 8 березня стало офіційним святом лише в 1965 році, до того це був звичайнісінький робочий день (отже не так вже й фанатично до нього відносились). Існувала тут і своєрідна традиція: щорічно політики звітували перед людьми про те, які зміни відбулись в державній політиці щодо жінок. Однак з часом політичне забарвлення свята почало зникати (мабуть політикам набридло розповідати чергові казки).

Альтернативна історія 8 березня

Однак існують альтернативні версії походження Міжнародного жіночого дня. Згідно з однією 8 березня 1895 року на вулиці Чикаго вийшла демонстрація повій, котрі вимагали виплатити зарплатню морякам (очевидно, не без власної зацікавленості). Згодом подібне відбулось і в Нью-Йорку, і з часом такі дійства переросли в Міжнародний жіночий день. Однак знайти конкретні підтвердження цього факту не вдалось (може, погано шукали, може, інформація про це загубилась десь в плині часу, а можливо, просто нічого подібного насправді не було).

Ще одна версія намагається прив’язати 8 березня до єврейського свята Пурім: мовляв, Клара Цеткін була єврейкою і дуже майстерно спланувала "насадження єврейської культури у всьому світі". Однак, хочемо розчарувати прихильників цієї теорії, Клара єврейкою не була. Її батько був лютераном, вчителем у сільській школі, викладав закон Божий і грав на органі в кірсі. А ось чоловік феміністки-комуністки належав таки до євреїв.

Як би там не було, в 1977 році СРСР запропонував ООН запровадити День боротьби за жіночі права у всіх країнах, пропозицію підтримали. Генеральна Асамблея закликала всі країни проголосити будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. Кожна держава могла обрати дату згідно з культурними чи історичними особливостями.

Сьогодні офіційно 8 березня святкують лише в країнах СНД і в деяких інших, таких як: Китай, Північна Корея, Ангола, Камбоджа, Лаос, Македонія, Непал. У них 8 березня є вихідним днем (червоний колір на карті). В деяких державах в цей день вихідний мають виключно жінки (оранжевий колір). Інші ж країни продовжують роботу, та це не означає, що вони ніяк не реагують на міжнародний жіночий день.

8 березня і релігія

Негативне ставлення церкви до 8 березня зрозуміле: святкування припадає на період Великого посту, а люди зазвичай відзначають його з розмахом. Але вихід з цієї ситуації доволі простий. Якщо ви дотримуєтесь посту, можете обмежитись подаруночком, увагою близьких людей та тихими посиденьками з подругами за чашкою запашного чаю.

Хоча подейкують, що і в християн є свята, котрі вшановують панянок. Щоправда, пов’язані вони зі святими жінками, що жили праведним життям, були хорошими матерями, дружинами, суспільними діячками. Такі свята відзначали в різні дні, але впродовж року їх було чимало.

У мусульманському світі й досі не наголошують на ролі жінки у суспільстві. Головним там залишається чоловік. Однак неофіційно жіноцтво тут теж відіграє неабияку роль. В ісламі є ряд жінок – гідних прикладів для наслідування, наприклад, Аїша – дружина пророка Мухамеда. У мусульман є дні, присвячені їй, які можна вважати аналогами Міжнародного жіночого дня.

Висновки

Виявляється, свято започаткували на знак жіночої боротьби за рівноправність з чоловіками – проблему, яка і для сьогоднішнього суспільства залишається доволі актуальною. І якщо вже реально дивитись на факти, 8 березня – свято не зовсім комуністичне. Більшовики всього лиш зробили його державним. А якщо подумати логічно: боротьба жінок за власні права присутня в багатьох державах з абсолютно різною внутрішньою політикою та ідеологією, це ми прекрасно можемо бачити на прикладі сучасного суспільства.

З часом "свято сильних жінок" дещо "деформувалось": сьогодні 8-го березня представниці прекрасної статі дозволяють чоловікам цілком і повністю догоджати їм, отримують подарунки, сніданки в ліжко і силу-силенну компліментів (навряд чи феміністки початку 20 століття так собі уявляли Міжнародний день боротьби жінок за рівноправ’я).

Так ось і в першому, і в другому варіанті є проблиски чогось хорошого, чогось вартого уваги, чогось, що в перспективі могло би справді стати теплим весняним святом. Однак негативне ставлення до історії 8 березня, очевидно, перевершує усі позитивні аспекти.

А загалом, святкувати ви можете все, що забажаєте, слухати інших при цьому не обов’язково. У вас є власна голова на плечах. І якщо саме 8 березня має для вас особливе значення чи викликає приємні спогади, нехай так воно і буде.

Зі святом весни вас!

Джерело uamodna.com.
Ілюстрація Jadore Jcrew.

Why do we have 24 hours in a day

It is an interesting question that why the day comprises of 24 hours of 60 minutes each. Why the day cannot have say a few more hours like 25 or 26 or the reverse 23 or 22 hours. There are plausible variations that seek, in their own way, to explain the fact of 24 hours in a day. One possible rationale that comes to mind is that in these 24 hours there is 12 hours day and the other half is night, for example from 6 AM to 6 PM — 12 hours of light, hence daytime and from 6 PM to 6AM, it is dark which is nighttime. Perhaps this convenient two parts division of 12 hours each appears most imaginable and probable justification where the day/night keeps on occurring concurrently one after the other. A new day sets in after every 24 hours and we move forward in life to a new day and the process continues unabated.

If we log on to Internet the search result throws up many interesting explanations both scientific and general with the Egyptian reason topping the search data. The ancient Egyptians used their thumbs to count the finger joints of their respective hands, which total twelve, so they simply assigned 12 hours each to day and night correspondingly. Nothing illogical in that. Right! Though scientific explanations seek to define the phenomenon through notional measurement and myriad calculations but that is another story, for another day.

Well, it is not difficult to make out that a day has 24 hours, however it may have come. And we are rewarded with a new day as we get up in the morning. Full 24 hours with all the possibilities, opportunities and expectations unfold in front of us. So let’s create a day that maximizes all positives of life — joy, health, happiness, love, inspiration and minimizes (if not eliminates completely) the negatives of life — trudge, anger, resentment, tiredness, bitterness, despair etc. Let each day be a harbinger of delight, peace, hope, optimism and togetherness. And here is a methodology that precisely tries to deliver on the bright side of life, day after day, and makes everyday worthy of all its 24 hours.

As the day has 24 hours — they can be neatly and tidily compartmentalized into three segments of Eight Hours each (here I am considering the working days, i.e. from Monday to Friday and for the weekends or holidays we can be more creative, flexible and versatile).

An indicative and symbolic itinerary of how to get most out of the day that dawns on planet Earth each morning is provided which of course can be amended and changed based upon personal likings, interests, needs, wants and requirements.

Every morning we are blessed with full 24 hours to do the things that are personal, social, cultural, intellectual, natural, material, spiritual and so on, depending on how and what we are making of our lives and how and in what way we want to bring in changes for better. Each day provides us with a wide spectrum of activities that we can choose from to indulge ourselves, boost our energies, soar our spirits and caress our soul.

Quite naturally the first two blocks of eight hours each can be set aside for much mundane and routine diurnal and nocturnal thing respectively. Though it is not suggested that the diurnal ritual should begin with work straightaway but to make things easier and simpler we are keeping aside the 1st eight hour time period for earning our daily bread, that is going to (and coming back from) work (it may have half an hour for commuting — which can be adjusted in the 16 hours that we are left with after fulfilling our job responsibilities).

The 2nd eight-hour block, as rightly understood, is for nocturnal rest, sleep and any other activity that we deem fit for the nighttime, including love-making, though it should not always be delegated or relegated to the late night. Since passionate intercourse is in itself an exercise, a tonic, destresser, enjoyment, a rejuvenation act that also tones, soothes, and relaxes the entire human organism it can be carried out as and when the situation, time, opportunity, and the mood of the partners permit.

Now we are left with the 3rd and the last eight our block that can be utilized much more imaginatively and creatively than the other two, simply because these eight hours are totally ours with our own sweet-will dictating how to indulge in them, because in the 1st case work is important and in the 2nd case sleep too is a significant part and neither can be wished away (though for many like students, pensioners, part-time workers, pregnant women, parents at home with children, the 1st eight hour block too can be worked out keeping in mind the individual priorities and requirements). Lets’ roll up our sleeves, tuck the shirt in or laze around leisurely with pleasure and without guilt — the following 8 hours are our way of having a meaningful day.

Presented is a probable/suggestive approach to utilize and engage the remaining 1/3rd part of the day. We can divide it into 4 units of 2 hours each or in any other combination that allows us to spend the time as we wish.

1st unit of 2 hours: can be devoted to just more than our earthly mundane works — meditation, self-discourse, Yoga, mind-exercises, spiritualism, etc. Many of us ponder over the meaning of life, our evolution, the purpose and sense of having been blessed with higher intellect than other species. Our mind wants to fathom the mysteries of life and universe, reflect upon the connection of soul to body and other Godly affairs. Though admittedly not everyone is so keen on these matters and certainly not every day we dwell on these aspects. But still sparing an hour or two daily on our mental, spiritual and divine development is worth the efforts for its therapeutic results. A weekly offshoot of this activity can be formation of like-minded groups that meet, engage, discuss and deliberate on topics and conversations related to meditative power of praying, internal healing, soul-searching, spiritual happiness and emotional well-being. A peaceful mind and a satisfying wider perspective on life is assured through such a fruitful engagement.

2nd unit of 2 hours: investment of time in hobbies and things we love to do is always rewarding and indulging regularly in such activities is a luxury that few can afford. Therefore friends do find time, if possible on daily basis, to pursue interests and affairs close to your heart — like gardening, cycling, nature-surfing, visiting serene environs, writing, listening to music, reading, prancing around, chuckling with kids, volunteering, whatever that attracts you and charges you up or offers you relaxation and replenishment of your energies, infuses enthusiasm and excitement to life should be made an integral part of the daily schedule.

3rd unit of 2 hours: one of the daily routine that has almost one-half of the world’s population engaged in this activity is time spent in kitchen (Yes there are plenty of men-folk who too regularly devote their time to cooking or provide a helping hand to their spouses/partners). Perhaps nutrition is the most important part of human kind, as we are what we eat. Therefore let this time be utilized with a new sense of purpose, an infusion of positivism should be built in the repetitive task of preparing meals. What is said in management "the big picture perspective" should be applied for this humdrum activity — something very meaningful, useful and valuable is being done — we are feeding our family, parents, children, spouse, friends, relatives and guests as well as ourselves and as food is the source of our energy, well-being and health we are without doubt taking care of our loved ones in the best possible manner. That’s why Mother Nature provides every mother with lactation in order to suckle their young ones. Time spent in kitchen can be doubly utilized for listening to music, news, current affairs programs, an audio-book, conversing on speaker phones, doing light, easy, rhythmic exercises and any other activity that should not interfere with cooking but may rather complement and/or supplement the process. One point to always remember while being in kitchen is the need to pay utmost attention to hygiene, tidiness and neatness for it is said that "cleanliness is next to Godliness" and this applies to all the surroundings we live in. Our efforts should be to preserve, maintain and sustain the beauty and magnificence of this beautiful, wonderful world which we have inherited from our ancestors and have to pass on to our progeny who should be able to as much enjoy the greenery, serenity and grandeur of planet Earth.

4th unit of 2 hours: something that nourishes the body is fine and significant but that which nurtures the soul is equally important. As social beings we flourish in warmth of relationships and joys of companionship. The emotional connect that we share with our loved ones is what makes us truly human and we glow in the affection of a well-knit, tenderly related family. Everyday couple of hours is what we should always devote to the people who are dear to us. Our simple actions of calling up the relatives, friends, close acquaintances and regularly visiting them would speak of our care and concern and in return provide us with fulfillment, satisfaction and happiness. Here it is worthwhile to mention that most of us remember our childhood spent in the laps of our Grandmas listening to fairy tales and stories that created such vivid pictures of creatures who almost sprang to life during the narration and left us in awe and wonder. Therefore it is our turn to give our offspring’s' and grandchildren the same fun, excitement and thrill of life by being with them as often and as much as possible. So a day should be considered incomplete if we haven’t been able to find time for our near/dear ones and for the people who matter to us because time spent together cements the bond and strengthens the love which in essence is the fundament of human life and very often the reason d'кtre of our own existence.

What it all conveys is that we have to make most of the 24 hours that we get every day. Doing things in the way that makes us happy, healthy, wealthy, loving, caring is what should be the aim and purpose of our actions and living. At the same time while planning, organizing, scheduling all those things we should be able to sometimes see the Sunrise, Sunset, be able to read the morning newspaper, carry out daily ablutions, enjoy the morning cuppa of soothing tea, relish the invigorating taste of coffee, take the pet out for its stroll, little bit keep abreast of the social media, be able to make up and deck up for get-togethers and parties and... Are we asking too much from the 24 hours? Well, perhaps additional two-three hours in the day would have let us do so much more. Yes and NO for that. Take your pick! But if we gainfully and fruitfully utilize the hours and don’t waste them, then they would suffice for most of our work, activities, leisure and pleasure too!!
The break-up/schedule of the day as highlighted above is just one of the propositions from hundreds that can be worked out by each of us as we like and prefer. Thank you.

Please Note: For the weekends, holidays and vacations we can chart our own course on how to lucratively spend the 24 hours that each day gives us. One simple thing that can always be part of our day’s activity is to begin the day on a cheerful, smiling note and end it with a big thank-you to the almighty God and to all those people who came in our contact that day and with whom we could share some goodness, exchange kind words, spread some hope, joy, do some charity, provided relief and succor, help and support. We should conclude the day on a happy note by being aware of having lived it well enough and content on having done our bit to make this world a better place to live in for today and tomorrow.

Days come and Days go by!
People live, love and pass by!!
24 hours is what we have in a Day!
Be happy, live healthy all the Way!!

By Sunil.
Illustration by Yelena Bryksenkova.

Цю повідомину відредагував Sheza: 8.4.2017, 17:36