Тема закрытаОткрыть новую тему
> [Holocron] Kostianchik
post 28.1.2016, 22:39
Пост #1
Товариш
Репутація:   228  
Клан-модератор
Republic
Level 1
Rank:Warden
A.F.: (0)
A.JA.: (0)
З нами з: 10.7.2015
1
Earthdigger
Ходят слухи, что данный световой меч был сделан лично первым Аврором Raven Pride.
2
Новорічне печиво
За успішне виконання новорічного квесту 2020!

Цей артефакт - новорічне печиво, яке є смачним додатком до новорічного столу його власника!
3є місце в ОД
В липні 2019
Здобув 3є місце в Офіційних Дуелях
Дата створення: 28.01.2016
Автор: Kostianchik
Приналежність: Jedi Order
Відомі вчителі:
Відомі учні:
Пізнання Сили: 55

***

Зміст:
- Вступ, Дорослішання, Республіка
- Створення світлового меча




Вступ

За декілька років до мого народження на планету Дантуін прибув шаттл з переселенцями, серед них були мої батьки. В ті часи на планеті було багато розбійників, тому життя не було спокійним.Оскільки на планеті був сприятливий клімат моя сім'я займалася фермерством, завдяки якому можна було не лише виживати, але й торгувати.Незадовго до мого народження до нашого поселення завітали розбійники. Оскільки там не було магазинів, як на більшості заселених планет, вони вимагали їжу, замість грошей, в обмін на життя. Такий ультиматум не сподобався жодній людині з поселення, тому вже на наступний день було вирішенно зібрати всіх не байдужих чоловіків, щоб захистити нашу землю. В цей загін пішло багато людей, мій батько теж. Розбійники обіцяли прийти через тиждень, щоб до того часу данина була готова. Кожного дня захисники вчилися стріляти з бластера та битися на вібромечах. Нарешті настав час битви, прийшли грабіжники і були здивовані тим, що ми чинили опір. Бій тривав більше години, в наслідок якого всі бандити були вбиті. За підрахунком тіл їх було 27, а захисників 30. Після цієї події вони вирішили розвивати свої навички, тому зайнялися полюванням, яке ще й годувало поселення.

Дорослішання

З 8 років я навчався письму та читання у місцевого вчителя, згодом почав опановувати й інші науки. Коли мені виповнилося 12 батько зайнявся моїм тренуванням, хотів щоб я теж умів володіти зброєю, та міг стати на захист, якщо знадобиться. Коли мені було 12 я вже вмів вправлятися з бластером і мечем, але володіння все ж було не дуже. У 13 я на свої очі побачив як зброя використовується в бою, через напад розбійників, але не звичайних, на них були дивні шоломи та костюми, а їх володіння зброєю було блискучим, як виявилося це були мандалорці. Під час цієї битви полягли всі захисники, потім вони перейшли до жителів. Живими залишилося лиже 6 людей, зокрема я й моя мати, нам вдалося втекти. Блукавши 2 дні по планеті ми знайшли невеликий город, населення прийняло нас, почувши те, що сталося з нашим поселенням. Через декілька днів туди прибув шаттл, який мав відправитися на Корусант. З усього майна у нас залишилося небагато грошей та їжі, один зжителів цього міста сказав нам, що на Корусанті є його знайомий, який може дозволити залишитися у нього на певний час, поки ми не знайдемо житло. Оскільки залишатися на Дантуіні ми не могли, то полетіли на Корусант. Прибувши на планету я був шокований, бо виріс на зеленій планеті, серед примітивних будинків і не міг собі навіть уявити, що десь існує така цивілізація. Ми відразу ж пішли до того чоловіка, у якого повинні були залишитися на певний час, знайти його було легко, бо квартиру мав неподалік від космопорту. Він з радістю впустив нас у свій будинок. Мати відразу ж пішла шукати роботу. Через деякий час ми вже мали змогу арендувати свою квартиру. Коли мені виповнилося 16, я пішов працювати вантажником у космопорт. Цього заробітку було не достатньо, тому я почав шукати більш престижку роботу, оскільки був досить освідченим. Переглядаючи список вакансій у оголошенні, мені приглянулася робота охоронця одного елітного бару, оскільки вмів володіти зброєю. В перші дні меня здавалося, що це найкраща робота у світі, через високу зарплату та відсутність порушників, як не дивно на Верхньому Корусанті дуже спокійно, меня здавалося, що тут ніколи нічого не відбувається, але мою думку змінив раптовий напад якихось розбійників. 3 людини, озброєнні бластерами DL-44 намагалися пограбувати бар, на щастя працювало 2 охоронця й проблем з ними не було, оскільки їх точність стрільби залишає бажати кращого. Я вистрілив одному з них в руку, в якій він тримав бластер, а іншому у ногу, останнього знешкодив мій напарник за допомогою електрошокера. Мій напарник був дуже вправним, на моїх очах він дуже спритно та непомітно підібрався за спину бандита та знешкодив його. Перший утік, з пораненой рукою, а інших ми віддали поліції. Потім, заспокоївши всіх гостей закладу, ми продовжили байдикувати.
Республіка

Минуло 2 роки с тих пір, як я почав кар'єру охоронця. Під час звичайного робочого дня до бару зайшла дивна істота у плащі, яка дуже привернула мою увагу. Я за ним пильно спостерігав, він замовив щось у бармена та насолоджувався напоєм.Через деякий час до закладу увійшов дурос. Він сів поруч с тим дивним типом. Через хвилину він дістав бластер та направив на бармена, погрожував вбити, якщо той не віддасть всю виручку за сьогодні. Тільки я взявся за бластер, як дивний у плащі провів перед обличам дуроса рукою і щось сказав, після цього дурос сховав бластер та встав, тільки но направився на вихід знову взявся на бластер, навів на істоту у плащі та прокричав: Помри, джедай! Як тільки він хотів вистрілити, джедай відразу ж встав з місця та дуже вправно вибив бластер з рук дуроса, після чого заламав йому руку та сказав нам, щоб ми викликали поліцію, яка вже через 5 хвилин прибула на місце та забрала нападника. Мій напарник сказав, що то був родіан, який після цієї ситуації відразу ж пішов. Мене зацікавила фраза дуроса, бо я чув слово джедай раніше. Я сходив до бармена, щоб отримати трохи інформації. Через деякий час я вже мав уявлення про джедаїв. На наступний день родіан знову прийшов до бару. Коли він допивав свій напій я підішов до нього та мав з ним приємну бесіду. Як виявилося його ім'я - Goodly. Він падаван Ордену Джедаїв. В кінці розмови він сказав, що відчуває в мені Силу та пішов. Після цього я весь час думав про те, що він сказав. Невже я справді відчуваю Силу, невже я можу стати джедаєм? Через декілька днів я прийняв рішення, яке змінило все моє життя, я вирішив стати Республіканцем, а згодом джедаєм. Зранку я відразу ж пішов до паспортного столу. Було чимало проблем з паперами, але через деякий час я став громадянином Республіки. Згодом Goodly сказав Раді, що знайшов людину, яка відчуває Силу. Рада наказала привести цю людину. Я представ перед магістрами Ордену, вони почали опитувати мене. Закінчивши бесіду мене відпустили і через декілька тижнів мене сповістили, що я прийнятий до Ордену. Я відразу ж зібрав свої речі та вирушив до Храму.

Цю повідомину відредагував Khadgar: 3.4.2017, 18:00
Пользователь в офлайнеОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы+Ответить с цитированием данного сообщения
post 17.1.2017, 22:05
Пост #2
Товариш
Репутація:   228  
Клан-модератор
Republic
Level 1
Rank:Warden
A.F.: (0)
A.JA.: (0)
З нами з: 10.7.2015
1
Earthdigger
Ходят слухи, что данный световой меч был сделан лично первым Аврором Raven Pride.
2
Новорічне печиво
За успішне виконання новорічного квесту 2020!

Цей артефакт - новорічне печиво, яке є смачним додатком до новорічного столу його власника!
3є місце в ОД
В липні 2019
Здобув 3є місце в Офіційних Дуелях
Створення світлового меча


Ставши юнлінгом мені треба було створити власний світловий меч. За пошуком необхідних знань я вирушив до бібліотеки. Отримавши всі дані для створення зброї джедая мені треба було знайти всі його складові. В мене було все окрім кристалу, за даними, які я знайшов у бібліотеці, кристал можна знайти на декількох планетах, але я обрав саме Дантуін. Я відразу ж вирушив туди. Прилетівши на планету я з легкістю знайшов печеру, бо моє поселення було розташоване не так далеко від неї, ще в дитинстві батько розповідав як під час одного з полювань вони натрапили на неї. Завжди було цікаво яка вона з середини й нарешті я це дізнаюсь. Але вхід було перекрито одним з місцевих тварин - кінратом, але я підготувався та мав при собі залозу кінрата та обмазався нею, бо кінрати не здатні бачити очима, вони орієнтуються по запаху й думатимуть, що я теж кінрат. Зайшовши в пещеру я побачив багато яєць кінратів, пройшовши далі я вже бачив кристали.


Але який з них мій я повинен був відчути. Деякий час блукавши печерами я так і не міг знайти свій кристал. Через 20 хвилин блукань я раптом відчув як наче хтось або щось мене гукав та кликав до себе, я відчув як один з кристалів почав говорити зі мной, я підійшов до нього та взяв. Це був кристал жовтого кольору.

Мавши всі складові для створення світлового меча я вирішив не тягнути. Намагавшись скласти його деякий час в мене вийшло.

Порадівши своєму досягненню я відправився до виходу з пещери та полетів на Корусант.

Цю повідомину відредагував Asi: 17.1.2017, 22:22
Пользователь в офлайнеОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы+Ответить с цитированием данного сообщения

Тема закрытаОткрыть новую тему
1 Користувачів переглядають дану тему (1 Гостей і 0 Прихованих Користувачів)
0 Користувачів:

 




Текстова Версія UAGALAXY © 2006 - 2020 Поточний час: 28.3.2024, 15:02