Гордими кроками жовтий Зіпс прямє до ворот пекла вступу в культ, в красивих жовтих обладунках з жовтим світловим мечем. Відкривши свою м'яку сумку з тканини яка промокла до нитки під дощем невідомої планети, він шукав серед своїх незчисленних речей папірець вступу в культ на якому красувався фіолетовий хрест. Він міг поклястися що хрест світиться легким світлом, і якісь голоса промовляють в його голові, чи то вітер доносить звідкись слова, які п'янили його солодкими розповідями, і водночас зводили його з розуму. Але Архіваріус був стійким до психологічного натиску, звільнивши свої думки від зайвих думок, витяг потрібний папір, і поставив перед воротами, великими, масивними, які закривали собою похмуре небо. Зіпс поставив папрі перед воротами, і став чекати.