З нами з: 1.11.2007
VIP Holocron
Відкриває доступ до заповнених серверів XJedi Academy.
Дає 50% знижки на створення Офіційних Битв.
Дає 50% знижки при купуванні зброї і спорядження на серверах XJedi Academy.
Дає 25% знижки при купуванні XJA-кольорів
Зменшує абонплату свого клану на стандартному тарифі
Дуже дякую! За розвиток магазину мечів і скінів
Офіційна велика подяка від порталу XJedi
Автоматично зменьшує термін покарань на серверах за порушення правил на 75%
Модератори видають меньші на 75% терміни покарань на форумі за порушення правил.
Прохання до суддів і модераторів проявляти особливо велику лояльність при розгляді скарг від власника цієї подяки!
Iron Man
Special: shield regeneration (25pt)
Кібернетична броня, аналогів якій немає у всьому всесвіті! Завдяки внутрішньому реактору що працює на палладії, вона постійно генерує навколо вас магнітне поле, що бере частину атак на себе.
Не рекомендується використовувати надто довго. Випромінювання палладію шкідливе для здоров'я.
Cherche-Coeur Gold
Ці мечі були виковані з чистого золота, вивезеного з Хоту ще з часів Старої Республіки, спеціально для переможців галактичного турніру SEGS. Нині ці мечі знаходяться в руках тих, хто зробив вагомий внесок в розвиток порталу.
Cherche-Coeur Silver
Ці мечі були виковані з чистого срібла, вивезеного з Хоту ще з часів Старої Республіки, спеціально для переможців галактичного турніру SEGS. Нині ці мечі знаходяться в руках тих, хто зробив вагомий внесок в розвиток порталу.
Golden Lily
Special: inhibits enemy legs and saber speed by -20% for 10 sec after each hit.
Цей меч створив Анкі Тао-Лі, юний джедай-лицар, коли зрозумів, що звична для нього форма Атару, якою він користувався зі своїм світловим посохом, вже не дає тих переваг, що раніше. Тоді він вирішив створити простий світловий меч, зручний для його нової форми бою - Соресу. Меч отримав назву "Золота Лілія". Після смерті творця, меч потрапив на чорний ринок.
Verpine's Trick
Special: steals enemy armor shield by one hit and adds 50% of it to saber owner!
Меч був створений джедаєм-вигнанцем, що належав до раси верпінів - комахоподібних розумних істот з астероїдних полів Роше. Верпіни ще з часів Старої Республіки славилися своїми технічними винаходами, зокрема найпотужнішими персональними енергетичними щитами.
Творець цього меча зміг пережити Наказ 66 і сховатись на просторах Галактики. Хто зна, чи й не завдяки хитрому пристрої, який через промінь світлового меча викачував енергію зі щитів ворога.
|
|
Я ознакомился с правилами поведения на игровых серверах, правилами Нашей Галактики и идеологией клана. Обязуюсь соблюдать правила, следовать идеологии клана и защищать его интересы, даже если оные будут перечить моим личным. -------- 1. Причины вступления: стремление вернуться в замечательный коллектив, в котором у меня есть много друзей и знакомых. 2. История ролевого персонажа:
Niil'tharr'ion (в других мирах его предпочитают называть Нелтарионом для упрощения речи) родился на планете Ксилла, родном мире чиссов. Будучи физиологическим носителем всех особенностей своей расы, он все же сильно отличался от них своими взглядами на мир. Такие несвойственные холодным и волевым чиссам романтизм, бесшабашность и задумчивость тесно переплелись в нем с железной волей и классическим милитаризмом чиссов.
Как и все чиссы, он имел ускоренный обмен веществ, потому казался худощавым, не смотря на хорошую физическую форму. Высокий, с аккуратными резкими чертами лица, он чем-то напоминал Трауна, хотя знавшие великого адмирала без запинки назвали бы несколько десятков отличий в чертах. Возможно, эффект создавался тем же спокойным и уверенным выражением лица. Его пламенный внутренний мир снаружи проявлялся лишь в прическе – короткие волосы всегда были высоко подняты, будто стремились к небесам всеми силами.
Родители не уделяли сыну особого внимания, он рос вполне обычным подростком. В свои 12 лет (совершеннолетие по меркам чиссов) он был полон тоски по приключениям и далеким путешествиям. Мелкие торговые вылеты на фрейтере отцовской торговой компании не давали ему никакого удовольствия, он жаждал чего-то большего. Неудивительно, что своего рода духовным наставником и примером для него стал адмирал Траун. Юнец имел большие планы, которые со временем начали перерастать в личную философскую концепцию. Так продолжалось, пока однажды молодая кровь не устала биться в бессильной скуке. Он угнал старенький, побитый фрейтер YT-2000 у одного из заезжих торговцев.
Теперь перед ним была вся Галактика… Ну почти вся: убитый гипердвигатель не давал столь больших возможностей. Однако, не смотря ни на что, он теперь мог заняться тем, что ему нравилось. Он путешествовал от планеты к планете, изучая культуры. Особое внимание его привлекла культура мандалорианцев, у которых он гостил два года из семи лет подобных скитаний. Очень быстро заканчивались деньги, а потому частенько приходилось брать на борт пассажиров, грузы, изредка выполнять различные поручения в пыльных, перенаселенных городах по Галактике. Хорошие умственные способности и железная выдержка помогали выигрывать небольшие суммы в пазаак, а тренированное тело давало возможность порой соревноваться в силе с представителями гуманоидных рас за те же пресловутые кредиты.
Никогда не нарушая закон, все же и он не остался с ним в ладах. Однажды, он вез запакованный контейнер на Набу. Наниматель обещал хорошие деньги, дал неплохой аванс. Однако, еще на подлете к планете его перехватил патруль Новой Республики. Пришлось уступить превосходящим силам и предоставить груз на досмотр. Вскрыв ящичек, они обнаружили десяток крупных кристаллов коруска. Как оказалось, их похитили со станции по добыче этих кристаллов на орбите Явина. Дабы не попасть под суд, Нелтарион был вынужден напасть на патрульных. Не желая зла, он просто вырубил их припасенным заранее электрошоккером, но одному удалось подать сигнал тревоги по системе связи. Когда же чисс он снова включил двигатели, по кораблю начали стрелять. Щиты не выдерживали, а гиперпрыжок требовал больше времени на подготовку. В самый трудный момент, когда выстрелы уже начали пролетать раз за разом сквозь ослабевший щит, он ощутил странный прилив сил, он будто чувствовал мир вокруг изнутри. Повинуясь мимолетному наваждению, он вызвал перегрузку орудий патруля и пока те пытались исправить неполадки, прыгнул в гипер. Так впервые дала о себе знать его чувствительность к Силе.
Теперь ему оставалось лишь одно – лететь на Нар Шадда, так как ориентировки на него распространились по территориям Республики в считанные часы. Связанных республиканцев он высадил на одной из планет Республики, недалеко от города. Это был рискованный шаг, но и таскаться с парой солдат было не с руки, и убивать их не было никакого желания. Спустя несколько дней после инцидента, юноша прибыл на луну контрабандистов.
Здесь у него были свои связи. Далекий родственник работал барменом в одной из мелких кантин в убогом квартале города (хотя неизвестно, как местные различали богатые и бедные кварталы, все они были одинаково грязные и небезопасные). Родственник оказался на удивление многословным и очень радушно встретил представителя своей расы. Немного обсудив новости с Ксиллы, они перешли к делу. Нелтарион спросил насчет работы и возможности отмыться перед Республикой. И его направили к очередному влиятельному нанимателю…
Темная фигура в капюшоне, ничего необычного. На Нар Шадда многие скрывали свое лицо. Задание было довольно простым – провезти один груз с борта республиканского лайнера в систему Билбринги. Коды доступа в систему и координаты замаскированного корабля на необитаемой планете прилагались. Забрать груз на лайнере было легко, уйти незамеченным на одной из пересадочных планет – еще проще. А дальше – ищи ветра в поле! Без происшествий долетел он до планеты Билбринги II, где его уже ожидали люди нанимателя. Стоит заметить, что замаскированный корабль оказался ничем иным, как Raven Fightе-ром, таким любимым ситхами. Груз забрали, а его вырубили.
Очнулся он уже на корабле, в отдельной каюте. Вскоре его пригласили на обед с владельцем судна. Как оказалось, это был лорд Мирос. Вульгарный, пыхтящий, старый ситх-лорд, который что-то не поделил с «коллегами» и был вынужден иммигрировать на своем «Выжигателе», звездном уничтожителе ситхов. Впрочем, уничтожителем корабль такого класса было трудно назвать, он был значительно меньше имперского, по размерам уступал даже крейсеру класса «Виктория-II». При первой встрече на Нар Шадда юноша разговаривал с учеником упомянутого лорда, который также присутствовал на этом скромном застолье.
Что было в контейнере, привезенном с лайнера, Нелтарион так и не узнал. Зато очень быстро понял, зачем его притащили сюда. Меньшой ситх почувствовал мощные флюиды Силы в юном контрабандисте и доложил об этом наставнику. Последний был весьма заинтересован в новых учениках, так как остальные лорды его больше не поддерживали и могли в любой момент атаковать. Видимо, знатно напакостил толстяк (а лорд Мирос любил покушать). Смекнув, что с корабля ему обратная дорога либо ситхом, либо трупом, Нелтарион начал учиться.
Юношу совершенно не обходила разница между темной и светлой сторонами Силы, он просто изучал Ее суть. К Силе он относился не как к живому существу, не боготворил Ее, не делал из Нее идола, а сделал ее своим холодным и точным инструментом. Очень быстро такой подход дал ему возможность делать при помощи Силы все, что заблагорассудиться. Сила, по большому счету, это способ управления различными видами энергии, вплоть до энергии молекулярных и атомарных связей. Он быстро превзошел своих бездарных учителя и соратника. Потому, сделал как они его учили – ученик убирает учителя и всех неугодных, затем занимает место учителя. Вот только место учителя он так и не занял. Уничтожитель он направил в центр ближней звезды. Она не имела планетной системы, а потому это место было удобным для игры в прятки – попробуй отыщи корабль среди мириад звезд, если тот находиться вне обитаемых миров. Благо, на уничтожителе нашелся приличный транспорт – Лямбда-шатл в хорошем состоянии. А в бортовом компьютере уничтожителя нашлись очень хорошие навигационные карты, в том числе и с координатами нескольких таких же пустынных точек в Галактике. Ни одна из сторон Силы не владела Нелтарионом, он был по-прежнему холоден, не смотря на то, что его связь с Силой была мощной. Когда кто-то отдает много внимания играм в зло-добро, тот быстро путается, и чем сильнее его связь с Силой, как олицетворением также и его внутренней психологии, тем быстрее он теряет разум, бросаясь в крайность. Джедаи и ситхи – два полюса, две такие крайности.
На Нар-Шадда он продал шаттл и купил ему на замену уже не молодой, но модифицированный для шахтерских работ фрейтер. Благо, неподалеку от Нал-Хатты находились богатые на медь и кобальт астероидные поля, полные мелких, легких к разработке астероидов. Местные шахтерские станции с удовольствием покупали руды и платили вполне хорошие деньги, не задавая лишних вопросов, кто ты и откуда.
Только Сила и ее тайны, а также тайны тысяч поколений и сотен цивилизаций манили Нелтариона ничуть не слабее звездного неба и гула двигателей его новенького фрейтера класса YT-2100, доверху наполненного очередной партией ценных руд. Каждый раз, когда юноша накапливал немного денег, он тратил их на редкие линзы, эмиттеры, кристаллы, материалы и целый ряд специальных приспособлений, которые вскоре при помощи Силы объединялись в прекрасные произведения искусства, воплощенные в световых мечах. Его личная коллекция занимала немало места в кают-компании фрейтера.
Также немало денег уходило на покупку информации о различных артефактах Силы, древних захоронениях и прочих археологических и исторических ценностях. Время от времени он вылетал в свои путешествия, исследуя старые аванпосты Империи, вымершие деревни на далеких планетах, места средоточения Силы. Иногда находил ценные книги и документы, иногда - десяток мин и пару боевых дроидов, оставленных кем-то в боевом режиме...
Особое внимание его привлекла информация о древнем ордене под названием "Анфор", который привлек внимание Нелтариона своей идеологией, знаниями и позицией относительно Силы. Упустить такой шанс он не мог...
Разыскать представителей Ордена оказалось проще, чем могло показаться сначала. Следы их деятельности ощущались в потоках Силы во многих частях Галактики, а имена некоторых представителей Ордена были ему знакомы со времен скитаний по обитаемым планетам. Только тогда он и не мог подумать, что они принадлежали к сообществу чувствительных к Силе.
Для того, чтобы завоевать доверие среди представителей Ордена пришлось немного попотеть, выполняя различные поручения. Однако, в конечном итоге было принято решение, что Нелтарион достоин пребывания в Ордене.
За время пребывания в составе Анфор, молодой чисс успел принять участие в нескольких крупных стычках с бандами Черного Солнца, а также помог пополнить оружейную Ордена несколькими образцами доспехов и световых мечей собственного изготовления.
Однако, спустя некоторое время Ордену пришлось пережить тяжелые времена и законсервировать свою деятельность. Сокровища и знания, накопленные за тысячелетия были надежно спрятаны, а представители Ордена разошлись каждый своей дорогой, зная, что рано или поздно вернется к истокам и Орден будет возрожден.
Проведя в скитаниях и авантюрных приключениях около года, Нелтарион получил сообщение, содержащее призыв к оружию с Мандалора. Мандалорианцы собирали очередной крестовый поход и требовали всех сил, которые только могли привлечь. Будучи братом по крови мандалорианского клана Бралор, он не мог не ответить на зов. Вскоре его корабль присоединился к флоту мандалорианцев, а он сам стал предводителем клана Бралор, который за годы утратил свою мощь и практически всех прямых представителей.
В ходе жарких боев во время крестового похода, он успел побывать и солдатом, и советником, и даже Мандалором. Управление огромной цивилизацией Нелтариону плохо удавалось, т.к. он привык быть одиночкой и отвечать только за себя. Вскоре, в виду серьезных столкновений с могущественным противником в лице преступных синдикатов и армии Республики, был создан союз Империи, Мандалора и армии клонов, называвшей себя "Стар Груп". Позже союз перерос в конфедерацию трех фракций под эгидой Галактической Империи.
Давняя неприязнь к методам Империи и ее Ордена Ситхов заставила Нелтариона отказаться от красивого имперского мундира и нашивок и вновь бросится в скитания по Галактике.
Некоторое время он провел во внешних секторах и даже за его пределами, ранее известными лишь некоторым ситхам древних времен и руусанам. Он был одним из тех, кто мог похвастаться тем, что видел представителя древней кибернетической расы, которая в свое время правила Галактикой и искусственно создала систему Коррелии. Правда, не живого, а лишь его останки. Но "вскрытие" и изучение механики и природы этого существа многое ему сказало о природе и разнообразии жизни. Он даже пытался создать собственные кибернетические импланты, способные расширить способности людей и чиссов в частности, а также обеспечить их долгожительством или даже некоторой формой бессмертия. Но опыты не увенчались особым успехом, к тому же цивилизации Галактики, дикие и агрессивные, не были готовы к такому шагу, как бессмертие. Он спрятал свои разработки вместе с телом представителя древней расы. И вернулся в обитаемую часть Галактики.
Вскоре он понял, что древний Орден Анфор вновь был собран. Он почувствовал это по следам в потоках Силы и ринулся вслед за ними, как мотыльки Набу летят на свет ночных ламп сквозь тьму и холод ночи...
3. Чем могу быть полезен клану: умею работать с ресурсами ДЖа (мечи (модели, текстуры, эффекты), скины, немного работаю с файлами меню), финансовая поддержка (имею переменный доход от продаж в магазине скинов и мечей портала), поддержка в боях за честь клана, сочетаю в себе творческий и аналитический состав ума, который может пригодится клану. 4. Боты: Tal Bralor (взломан и заблокирован), Praeceptor (не использую более 2 лет). Был в кланах: NC|MAN (неофф), MAN(в различные периоды), UB, Outcast, NC, Anfor. 5. Реальные данные: зовут Александр, 22 года, студент 6-го курса (КПИ, ФММ, Экономическая кибернетика) Дата подачи заявки 11.07.2014. Сума циферок 16. Цю повідомину відредагував Neltharion: 11.7.2014, 19:27
|
|