Я ознайомився з правилами поведінки на ігрових серверах, правилами Нашої Галактики та Кодексом, а також Загальною Інформацією, та Історією Ордену.
1)Я прокинувся відкрив очі і побачив навколо себе скальпелі,припарати,цистерни з бактою.Я ледве підвівся,не міг встояти на ногах коли я більш детально оглянув кімнату моя увага напрямувалась на двері я підходив до них був все ближче,та ближче “Ахх..”крикнув я коли впав біля двері і вона відкрилась.Підвівшись мені відкрилась картина баталії,багато померших людей,я не міг на таке дивитися раніше в житті я ні коли такого не бачив.Серед них я знайшов посвідчення Республіканського солдата,після чого я впав непритомним.Коли я прокинувся знову я був в одязі і біля цистерни з бактою і я подумав "Як я тут опинився знову в цій кімнаті?".Вставати мені було вже легше і я міг нормально ходити,тому я пішов досліджувати це дивне місце.Підійшовши до тої кучі померших я помітив те,що не помічав раніше елюмінатор зрозуміло було те,що я був на кораблі.Потім я відійшов від нього і почув дивні звуки злякавшись я підняв найближчий до себе бластер і підійшов до наступної двері побачив там двох людей,по них було видно,що вони виснажені,потім вони підвели голови і дивились один одному в очі не помічаючи мене,та в одну секунду пролунали два постріли в одночас,вони в двох лежали мертві... Я довго сидів переляканий,зпантеличений,і не знав,що робити. Всеж таки коли я просидів години дві,три,чотири, може й більше я пішов до наступних дверей,і пішов в ще одні двері і ще...Втомлений я прийшов на капітанський мостик там сиділа одна постать в темному одязі повернена до мене спиною.Вона промовила “О!Вже прокинувся як гарно спалося?”Я спитав в неї “Хто ти?”у відповідь я почув “Твій рятівник.”Звісно я почав в неї розпитувати “Де я?”, “Чому я нічого не помятаю?”.Як виявилося я був миcливцем заголовами і втратив память від постріла в голову та сильного падіння.А потім я більш детально розпитав у постаті хто вона така і вона відповіла “Я твій давній друг після того моменту як ти втратив память тебе забрали работорговці,я багато місяців стежу за тобою і все ні як не міг врятувати тебе.Та ось моя нагода...”Він не вспів договорити як корабель почало трусити і мостик почало розривати на дві частини ,мостик разом із цією постатю полетів у далекий космос,а я швидко перебіг через двері,щоб я також не вмер.Після цього випадку я пішов до рятувальних капсул швидко заліз в неї і полетів на якусь планету... Преземлення було не дуже вдалим я виліз з капсули та побачив навколо себе місто я подумав “Невже мені так пощастило впасти посеред міста?”Це місто було мені дуже знайоме місто Ізіс,бо я сам звідси родом.Це мабуть єдине,що я дуже гарно помятав.Всі вулиці мені були дуже знайомі і я вирішив навідатись до своїх батьків.Підійшвоши до місця де мав стояти дім Я побачив рівне місце “Скільки я пролежав на тому кораблі?”подумав я та зрозумів,що цього будинка тут давно не було.Цим місцем де я стояв проходив мій знайомий він впізнав мене та запросив до себе.В нього в дома ми випили та поїли(Я був страшенно голодний)він сказав,що мої батьки давно вже переїхали.На питання “Куди?”він відповід,що не знає.Я переночував в нього.Але я розумів,що немає сенсу залишатися на цій планеті,бо в мене немає ні майна ні грошей.Я попросив свого друга,щоб він дав мені шатл та гроші на перший час він погодився.Я сів у шатл попрощався і полетів.Я намагався заробляти як тільки можна перевозити грузи,працювати охоронцем кантіни,барменом,перевозити людей за гроші.Та все це не моє. Я врішив покінчити зі своїм теперішнім життям і стати лицарем Order of Anfor... 2)Хочу піти в клан знайти нових друзів. 3)Ім'я:Антон. 4)Вік:13. 5)Класс:7 6)Клани:Ancient.Пішов з клану коли він вже майже розпався.
|