Я прибув сюди за порадою одного з ветеранів, він брав участь у битві за Ілум. Моя джедайська роба не заважає мені зовсім, у храмі мені поки що не місце - очі Сілвера загорілись дивним вогнем, коли полковник згадав про храм. Еххххх, знову храм, всюди, куди не прийду - а чому ти не у храмі?! Але ні, все таки робу я не зніму, це ж подарунок батька! При згадці про це Драгон тихо зітхнув. Його батько загинув, коли сину було 2 роки, принаймі, так розповідала мати. Юнак ж свято вірив, що його батько живий, що він досі є мирним джедаєм. Проте, у храм юнак не поспішав, доля дала йому кілька застережень...
Цю повідомину відредагував Silver Dragon: 25.9.2011, 20:36
|