Я ознайомився з Правилами Поведінки на Ігрових серверах, Правилами для кланів, Конституцією Республіки та Кодексом Ордена Джедаїв.
Рольове ім*я: Хохма Раса: Напів-міралука, напів-людина.
Рольова історія:
A long time ago in a galaxy far, far away.... Жив собі хлопчина на ім*я Хохма, був він безпритульним, виріс у дитбудинку на якійсь дуже далекій планеті. Харартер мав незвичайний, довго всидіти на місці не міг був справжнім шибайголовою, але серце мав добре, чуйне. На вигляд Хохма був середнього зросту мав міцну статуру, смугляву шкіру, гарне юнацьке обличчя, чорне волосся. Так от тинявся наш хлопець по галактиці, працював за малу копійчину, ну... якось жив. Але ж я казав що він був шипайголовою? Де б він не працював, надовго він не затримувався, кожен раз він втрапляв у якусь халепу... В той час він працював охоронцем у якомусь барі, вже декілька місяців йому щастило і Хохма думав чи не осісти на місці, зняти кращу квартиру та отримати якийсь фах але життя захотило вчинити з ним інакше. В бар ввалилися декілька радіанців, усі знають - де радіанці там і бійка. Так подумав і наш герой, тому й почав пильнувати навдивовиж радіанці вели себе достатньо спокійно до кінця робочого дня Хохми. Після того як наш хлопчина здав зміну і передав бластер нічному охоронцю він вийшов надвір через влужбовий вихід, там його і зустріли, це були ті самі родіанці. - Слухай нас людино, ми маємо не так багато часу, одна дуже впливова особа ( у певних колах) найняла нас аби повернути твій борг. От дідько, - подумав Хохма: - Я ж начебто виплатив увесь борг, борг і більше нічого не винен. Родіанець хмикнув у відповідь і приставив щось трерде в бік хлопця: - Ти не розумієш, та особа просила передати, що боржники, є боржниками до тих пір, поки Він сам тебе не звільнить від боргу. Халепа... Хохма знав декілька больових прийомів, бластер не завадив використати прийом проти родіанця, правда у відповідь він отримав поранення, але й це не завадило йому втекти у сусідню підворотню. Там він захованся за сміттєвий бак, дістав старенький бластер і невеличку каністру з бактою, заліковуючись він подумав вголос: - Сподіваюсь вони мене не знайдуть, навряд чи батарейки в мене вистачить надовго... І справді два радіанця пробігли мимо, Хохма зайпокоївся, але тут його чекав невеличкий сюрприз - обернувшшись від побачив того самого найманця, з іще одним радіанцем, вони наставивили на нього зброю: - Ой даремно ти напав на мене, тепер тебе чекає незавидня доля, а тепер вставай і кидай зброю. Погана була ідея розмовляти вголос... Піднявшись Хохма відчув в собі незвичний прилив сил, ця сила була готова була вирватись з його долоні, помітивши це охоронець витягнув руку в бік найманців. Вирвавшись сила відштовхнула ворогів у стіну. Нічого собі... Трохи оклемавшись хлопець побіг до себе додому, по напевно інших два товариша все ще шукали його. На наступний день Хохма вже був готовий покинути планету але перед цим він повернувся до бару попрощатися з його господарем, та й отримати зарплатню. - Добридень Містер Нар, я прийшов поарощатися, відлітаю на іншу планету, прошу провести остаточний розрахунок і вибайте що так неочікуванно. - Постривай но хлопче, перед тим як я видам тобі гроші, розкажи мені будь ласка, що вчора з тобою трапилось. Хохма розповів про родівнців, борг та незвичну силу, завдяки якій він чудом врятувався. - Хм... Кажеш, незвична сила? Я чув на далекій планеті Корусант, є люди які володіють такою силою, звуться вони, начебто Орден Джедаїв, думаю вони тобі допоможуть зрозуміти, чим ти є.... Так наш Хохма перелетів на планету Корусант і подався в Орден Джедаїв. To be continued...
|