Почав новий твір. Вирішив спробувати написати щось більш менш об'ємне за структурою, і щоб це не був фанфік.Так би мовити - тренування перед чимось серйозним. Планую написати 12-15 розділів та закінчити до Нового Року. Коментуйте, виправляйте, кидайте свої роздуми - ай ніід іт
Жанр: Детектив, драма, триллер.
Коротко про твір: Події відбуваються у альтернативній реальності, у видуманому місті Саднестаун. Мирне місто, в якому навіть і пограбування трапляються дуже рідко, всі живуть спокійним життям: прибирають сади, працюють на місцевому заводі, доглядають дітей, ходять до бібліотек...Але раптом по місці проходить серія жорстоких вбивств, які просто приголомшують мешканців. Поліція та місцева влада починають розбиратися в цьому, а звичайний лікар Аарон випадково потрапляє у круговорот інтриг та стає свідком вбивства - і це повністю змінює його життя.






Війна була ще попереду, але мирний час вже був позаду. Останні промені надії, які надавали сили Аарону, заточилися в темні кути його мозку. Лише темрява та розпач – ось хто супроводжував його останні секунди життя. Він знав, що кінець вже близько, що всі заплановані дії, вся та хитра задумка, яку він вигадав буквально рік назад вже не має значення. Все зруйновано зрадою. Зрадою найвірнішої людини. Тепер Аарон не має нічого. Він втратив своє життя, за яке так довго чіплявся, гадаючи, що його роль ще не зіграна. Всі ті ілюзії, які формували його життя, виявились не чим іншим як звичайною оманою. Не він грав, а його грали. І саме сумне те, що грали ним найближчі люди, яким він повністю довіряв.

Проте тепер втрачати нічого.

Аарон потягнувся до кухонного ножа, який лежав у брудній кастюрі, але не зміг зачепити його. Пальці переставали його слухатися, а розум ніяк не хотів виконувати його підсвідомі накази. В животі все нестерпно горіло, а з рота повільно текла цівка крові. Його нудило, а легені не могли прийняти в себе долю повітря.

А з кімнати вже чулися кроки, кількість яких відділяла його життя від смерті.

Війна ще попереду – останнє, що пронеслось в його голові. Потім чиясь нога відвернула від нього ніж та темний силует повстав над чоловіком, лежачим на кухні власної квартири. Пройшло кілька секунд перш ніж Аарон зрозумів, що помирає. А потім нога незнайомця, що увійшов до кухні, з усієї сили надавила йому на груди.

Аарон спробував прийняти її від себе, але марно. Він вже не відчував свого тіла. Лише якийсь незрозумілий, надгрудний хрип – і все. Він помер.

Його мертве тіло ще довго лежали на кухні його квартири. І, напевно, ще довго пролежить.

Оскільки навіть мертвим він не був потрібен нікому.