Відкриваю очі……
Що це, де взагалі я, а це, це що таке?
Все у фокусі..
Дідько, що відбувається?
У голові якийсь довбаний звук, той який схожий, коли біля тебе розривається граната.
Відчуваю слабкість, все тіло ломить.
Зір повертається, і слух.
Дивні почуття…
Я просто валявся під якимось будинком.
Спробую встати.. Ехх.. Як же все болить
На мені одягнена накидка з капюшоном, схожа на ту що носять джедаї, але зараз вона більше схожа на лахміття. На поясі висить сабер.
Я стою по серед центру якогось мегаполісу.
Навколо мене жодної душі. А ось бачу паб, на вивісці написано «Бар вибивала». Якесь відчуття підказує мені зайти в середину. Всередині, самий звичайний паб, все дуже знайоме: інопланетяни, контрабандисти, ось та парочка грає в пазаак, та просто люди, що оказалися поблизу хильнути пару келихів Ломин-єльу, таких барів в галактиці мабуть мільйони, якщо не більше.
Присів до найближчого столика. До мене підійшла офіціантка. – Бажаєте чогось?
- Пляшку Нектароту.
- Це все?
- Так.
Молода твілечка пішла до кухні з незадоволеним обличчям. Усім виглядом показуючи мені, що замовлення на недорогий келих алкогольного напою недостатньо того, щоб сидіти в їхньому елітному барі.
Знову, по своій не обережності думки я промовляю в голос.
- Остані декілька годин зовсім не пам’ятаю. Хто зна, що зі мною зробили за цей час. Але що дійсно відчуваю, що в мене конкретно болить голова. І навіть більше ТАК! Пам’ятаю, тут я повинен був зустрітися з дуже важливою персоною. Так, так.. здається він назвався Спеллмен. Я повинен був з ним обговорити над однією…..
До мого столика підходить чоловік, з своєрідною енергетикою.
- До вас можна присісти?
- Єєє… взагалі не варто.
- Шкода радіо головка.
Чоловік розгорнувся та почав вже йти..
- Стривайте звідки ви мене знаєте? Якого біса, яка я тобі «радіо головка»?
- Ти начебто мене сам сюди запросив, а тепер мене відсилаєш. Це Спеллмен.
- Пробач, не впізнав, з тим що відбувається в мене скоро дах зїде.
- Щось трапилося?
- Мабуть мене пограбували, я не можу знайти свої гроші, не переймайся це не твой проблеми.
Підійшла офіціантка. Поклала келих нектароту.
- До справи, навіщо ти мене сюди запросив? Мені не дуже подобаються такі місця.
- Я хочу вступити у Орден.
- Несподівано. Чудовий вибір, я радий, що ти йдеш саме до нас. Але не все так легко, для початку ти повинен мені надати повну інформацію про себе, ти знаєш ми не любимо шпигунів, та пам’ятай всі дані ми перевіряємо.
- Гадаю це не займе багато часу.
Міріаланець, з планети Міріал. 22 роки. Батьки передрекли мені довгу, цікаву, величну та непросту долю. У свої роки вже встиг здобути багато татуїровок, завдяки цьому встиг стати шановним воїном, та відомим на всій планеті. Відрізнявся тим, що добре розбирався в знанні сили.
(дивитись расу «Мириалане») Якщо бути чесним, я хоч і люблю розповідати о своїй величній персоні, але набридає. Краще за мене з задоволенням розповість майже кожен міріал. Цього вистачить?
- Добре. Я відведу тебе до храму, де інші члени ордену повинні висловити свою думку щодо тебе. Ти зазнаєш важких випробувань і вдоволь наслухаешься хитрих запитань. Процедура може займати кілька тижнів ти впевнений?
- Як ніколи. До речі розрахуєшся?
Спелл неохоче виклав декілька кредитів - Ти мені винен...
Після довгої подорожі, корабель нарешті дістався храму.
Входимо у приміщення.
- До речі мені ще дещо потрібно…
- Так, авжеж.
Я дістав, з карману зовсім не великий голокрон. Дякувати Богу він на місці.
- Ця інформація цілком таємна, обережніше.
- Я подбаю.
У приміщені став збиратися натовп. Ми обидва присіли. Спелл підключив голокрон до терміналу. На екрані висвітилась інформація….
Я ознайомився з правилами поведінки на ігрових серверах, правилами Нашої Галактики та Кодексом клана.
Макс, 17 рокiв. Навчаюсь на менеджера готельно рестораного бізнесу. М. Одеса.
- Причина вступу. Гадаю, що від мене буде більше користі. Відміний кодекс клану, колектив в якій я сподіваюся потрапити. Також не бачу перспектив у інших кланах. Запрошували вже у багато, та хочеться саме туди від якого запрошення навряд дочекаєшся. )
- Альтернативні аккаунти. Насправді, я розкрию велику таємницю. (скоріш за все Спеллмана зараз розчарую) На портал я повернувся. Мій останій аккаунт був Specifie (певен, що таку людину пам’ятають, дуже мало людей), але пароль, та інші дані я втратив, повертати немає сенсу, будемо важати що активний аккаунт в мене тільки один. Використовувати, якісь інші ніки, цим не займаюсь, безглузде заняття.
Знайшов цей ресурс ще дитиною. Десь приблизно 2-3 роки тому. Сподобалось, було море фану. Пам’ятаю, як тоді тільки створився СГ, мене прийняли і мене тренував, якийсь мега папко (Saske) що в Топі висів на шостому місці, прибіг до школи, розповіді були приблизно такими «Ти уявляєш і він мені каже, що є такий прийом, а сьогодні в мене буле випробування».
Застав багато реформ порталу. Прийняв участь хоч в одній? Ні. Чому я взагалі повернувся сюди? Не може точно відповісти, щось тут е такого, чому сюди завжди повертаються люди.
- Сума цифр. 3.5.2011 = 12
Не величке FAQ
Відповім на популярне запитання чим я може допомогти клану?
Участю, підтримка в ОБ. Відвідування кланових тренувань. Фінансову підтримку не обіцяю, але враховуючи нову фічу, що вів Дан Мор спробую купити фінансовий голокрон.
Що ж, я відкритий для питань та завдань. )